Автор: Любомир Габруський

Прокоментувати цей факт редакція Чортків.City попрохала отця-декана ПЦУ, настоятеля храму Святої Покрови у Чорткові Михаїла Левковича – адже власне він свого часу й освячував капличку, і служив біля неї молебні та акафісти.

– Справді, це – велика сила Божа, – майже за тиждень від пережитого не приховує свого захоплення душпастир. – Це – прояв Господнього милосердя, – додає. І ще акцентує на тому, що капличка знаходиться майже в епіцентрі удару: навколо неї трапилося аж три вибухи. Тож внаслідок цього навкруги поруйновано чи знищено цілком практично все. А капличка – вціліла!

– Від ударної хвилі з віконних рам випало скло – ото й усе, – стверджує отець. – Це зовсім незначне. Але ж збереглося покриття, вцілів хрест, ікони всередині.

Священник розповідає, що капличка Покрови Божої Матері зовсім недавно дісталася поновлення хреста, покриття сріблястою бляхою, здійсненого менш ніж місяць тому. На вікнах мали бути нові вітражі – наклеєні по склу. Щоправда, під час вибуху вони згоріли, так як знаходилися в іншому, сусідньому приміщенні. Та це не біда, будуть нові.

– Сила Божа, захист Божої Матері в тому, що під час ракетного обстрілу немає жертв, – чуттєво зауважує о. Михаїл. – Звичайно, поруйновані будинки чи автомобілі, знищене майно – то великі втрати. Але порівняно навіть з одним життям то є ніщо, – наголошує. – Бо життя людини цінується понад усе. За волею Господньою й ті понад два десятки постраждалих залишилися живі.

«Це особливе, намолене місце», – стверджує духівник. Тож Дух Божий вберіг, захистив. Сходимося в думці, що наше містечко таки має відчутну Господню Ласку, мабуть, через свою особливу духовність, захист під Покровом Богородиці, вдавшись до аналогії зі схожим фактом, що вже траплявся в життєписі Чорткова.

Фото: з архіву церкви Святої Покрови у Чорткові

Пригадаймо: в ніч з 6-го на 7 липня 1944 року стара дзвіниця та капличка Божої Матері на подвір’ї церкви Святої Покрови були зруйновані авіабомбою під час нальоту німецько-нацистської авіації на Чортків. Однак фігурка Богородиці вціліла, не зазнавши ушкоджень, хоча і стіни, й кам’яний мур – все було зруйновано вщент. Вцілів і радянський солдат, що, за переказами старожилів у той час потайки від командира та замполіта молився біля святині. Вже по закінченні Другої світової війни чортків’яни відбудували дерев’яну капличку на старому місці, а в 1981-му році було вимурувано капличку з каменю.

«По вірі вашій дасться вам», – мовиться в Святому Письмі. Правдива віра та щира молитва – то наші найголовніші обереги нині, в тривожний та важкий час війни.

Анна Блаженко

Фото: Любомир Габруський