Експерт з експлуатації та суднових технологій розповів, як впровадження цифрових систем змінює повсякденну роботу на суднах і мегаяхтах та допомагає людині приймати рішення, що підвищують безпеку та ефективність судна.
Міжнародна компанія Wärtsilä, що спеціалізується на технологіях для морської та енергетичної галузей, виділила чотири ключові тренди, які, за її прогнозом, формуватимуть світове судноплавство у 2026 році. Один з них — впровадження цифрових і автоматизованих систем управління судном: від інтегрованих платформ моніторингу обладнання та витрати палива до систем предиктивного обслуговування і віддаленого контролю технічного стану суден.
Особливо цифровізація впливає на роботу суднових механіків: системи доводиться впроваджувати і обслуговувати в умовах автономної роботи і обмеженого зв’язку з берегом. «Якщо система дала збій, механік повинен вміти підтримувати її роботу без зовнішньої допомоги», — зазначає Віктор Генкулов, судновий механік і експерт з суднових інженерних систем, який щодня вирішує завдання на стику традиційного суднового машинобудування та цифрових систем.
Віктор працював судновим механіком на великих суднах, що перевозять важливі промислові та сільськогосподарські вантажі, в міжнародних компаніях — від ARGO Shipping LTD і Ukrrichflot з власним флотом і портовою інфраструктурою до ForestWave LTD, європейського оператора з сучасною багатоцільовою флотилією. Він був відзначений національною премією Знак Якості України, а пізніше увійшов до складу журі цієї премії і оцінював проєкти учасників як експерт морської галузі.
В інтерв’ю Віктор розповів, як вчасно спрацювали сигналізації допомагають запобігти аваріям у морі, який найнебезпечніший момент в експлуатації судна, і чому, незважаючи на розвиток цифрових систем, досвід і увага людини залишаються вирішальними, особливо на пасажирських суднах.
— Вікторе, ви працюєте судновим механіком майже 10 років. Як цифровізація змінила вашу повсякденну роботу і завдання в машинному відділенні?
Цифровізація помітно спростила і прискорила повсякденні перевірки. Наприклад, раніше механіку доводилося обходити кожен танк на судні і перевіряти рівень важкого палива, більш легкого дизельного палива, масла, прісної води для побутових потреб, стічних вод — таких резервуарів для різних рідин на судні десятки.
Тепер більша частина цих даних збирається сенсорами і відображається в реальному часі на екранах машинного відділення або навігаційного містка. Якщо щось йде не так, спрацьовує сигналізація. Це дозволяє оперативно реагувати на позаштатні ситуації — запобігти переливу палива або виявити протікання танка, якщо корпус отримав пошкодження.
— А всі судна обладнані такими сенсорами для контролю палива?
Ні, далеко не всі судна мають такі сучасні системи: багато з них досі покладаються на ручні перевірки або застарілі сигналізації. Більш того, навіть якщо обладнання є, його часто оновлюють і калібрують тільки під час докових ремонтів, коли є безпечний доступ до кожного бака.
Як правило, на доковий ремонт судна відправляють, тільки коли щось вже зламалося або виявлено серйозну несправність. Виходить, модернізація і калібрування сенсорних систем часто відбуваються не превентивно, а вже постфактум, коли проблема стала очевидною.
— Виходячи з вашого досвіду роботи на великих суховантажах, коли потрібно бути особливо уважним, щоб не допустити аварій або проблем з технікою?
Найбільш критичні моменти — це бункерування, коли судно заправляється. Доводилося постійно бігати між танками і машинним відділенням, вручну контролювати рівні палива, щоб не допустити переливу або інших нештатних ситуацій. Одна помилка в цьому процесі може призвести до серйозних наслідків: так, перелив палива здатний викликати забруднення судна і навколишнього середовища, створити ризик загоряння або пошкодження обладнання. Неправильний розподіл палива між танками може порушити баланс судна, вплинути на його стійкість і безпеку плавання.
Тут цифровізація відіграє ключову роль: вона дозволяє контролювати процес у реальному часі, забезпечує точність і скорочує ризики, допомагаючи запобігти потенційно небезпечним ситуаціям.
— Ви встановлювали автоматичні системи для контролю палива, води та мастил. Як проходить установка і що важливо врахувати, щоб все працювало правильно?
На практиці це — цілий комплекс інженерних завдань, що вимагає точного планування та контролю на кожному етапі. Все починається з проєктування: кожен бак — паливний, масляний, прісної води або стічних вод — має свою форму, об’єм і особливості доступу. Датчики доводиться підбирати індивідуально: одні краще підходять для важкого в’язкого палива, інші — для більш легкого, треті — для прісної води.
Далі йде електромонтаж: правильно розраховується перетин кабелів, забезпечується стабільне живлення, враховуються вібрації та електромагнітні перешкоди від двигунів і генераторів. На суховантажах кабельні траси можуть бути дуже довгими, і їх укладання — окреме завдання, що вимагає акуратності та безпеки.
Наступний етап — інтеграція всіх датчиків в єдину систему. Важливо, щоб дані відображалися одночасно в машинному відділенні і на навігаційному містку, без затримок і з точною відповідністю реальним обсягам.
Найважливіший етап впровадження цифрового обладнання — калібрування. Зазвичай ми заповнюємо цистерни водою і звіряємо фактичний обсяг з показаннями датчиків. І нарешті — тестування: перевіряємо систему на стенді, в порту і вже в морі, переконуючись, що показання стабільні навіть при хитанні, а система коректно реагує на роботу насосів і не втрачає зв’язок.
— Ви перейшли з найбільшого голландського судноплавного холдингу, де працювали на суховантажах, в компанію, яка обслуговує пасажирські мегаяхти. Чим відрізняється робота механіка на яхтах, і які цифрові або суперсучасні системи там доводиться контролювати?
На мегаяхтах роль механіка ширша: крім двигунів і генераторів, він стежить за всією інфраструктурою, що забезпечує комфорт і безпеку пасажирів. Це кондиціонування, опалення, водопостачання, автономні системи, системи палива, масел і води, а також цифрові системи управління судном і розвагами. Механік відповідає за ремонт, модернізацію і підготовку судна до автономної експлуатації.
При цьому на суховантажах вимоги до точності контролю вищі: зазвичай встановлюють подвійні системи вимірювань, автоматичну і ручну, щоб виключити помилки датчиків. На яхтах обладнання простіше і подвійного контролю може не бути, особливо на суднах без суворого класу. Зате механік повинен бути готовий швидко реагувати і оперативно вирішувати завдання, щоб забезпечити безперебійну роботу всіх систем і комфорт пасажирів.
— Нещодавно ви завершили масштабний проєкт з відновлення машинного відділення мегаяхти StaShip, яка простоювала більше двох років.
У команді вас було всього троє — як вам вдалося впоратися з таким завданням і чи допомагали вам цифрові системи?
Судно довго не експлуатувалося, і його механізми перебували в повністю розібраному стані. З самого початку ми з командою розуміли, що для успішного відновлення буде потрібна максимальна концентрація і системний підхід. Основою роботи стала ретельна діагностика всіх механізмів, поетапне відновлення кожного вузла і заміна тих систем, які вже не підлягали ремонту — агресивне морське середовище не залишає можливості повністю відновити все без заміни. Крім того, ми впроваджували нові технології і коригували системи управління, щоб привести їх до сучасних стандартів.
Допоміжну, але важливу роль відіграв штучний інтелект. Він допомагав прискорювати рутинні завдання: підбирати необхідні запчастини, датчики, кабелі та електроніку для модернізації, знаходити постачальників, порівнювати специфікації, ціни та терміни доставки. За вісім місяців ми змогли повернути машинне відділення до ідеального робочого стану і підготувати його до регулярного обслуговування.
Цей досвід показав, що навіть невелика команда здатна впоратися з комплексною модернізацією, а наявність цифрових систем значно полегшує роботу, прискорює процеси і підвищує точність.
— То хто все-таки в майбутньому буде головним на борту — механік чи система?
Незважаючи на всі досягнення цифрових систем, головним на борту завжди залишається людина. У морі ціна помилки занадто висока: одна помилка — і катастрофа. Автоматизовані системи можуть цілодобово збирати дані, показувати точні параметри, попереджати про ризики і допомагати бачити картину цілком, але саме механік оцінює ситуацію в комплексі: розуміє стан судна, завантаження, можливі наслідки і приймає остаточне рішення. Цифровізація тут — потужний помічник, який знижує ризик людського фактора, прибирає рутину і дає інженеру час думати, а не бігати з вимірами.
Для мене принципово важливо, щоб технології підсилювали людину, а не замінювали її. Я бачу майбутнє судноплавства як зв’язок професійної команди та розумних систем: техніка надає дані та попереджає, а людина приймає рішення та несе відповідальність.
5091