Агрохолдинг «Мрія» вже два роки існує у складі Continental Farmers Group. Об’єднання відбулося після придбання «Мрії» інвестиційною компанією SALIC. Зараз об’єднане підприємство обробляє 195 000 гектарів земель.
Сума податкових відрахувань, сплачених оновленим агрохолдингом до бюджетів усіх рівнів протягом 2019 року, зросла до 670 млн. гривень, ще 30 млн. гривень компанія направила на соціальні проєкти в західних областях. Весь цей час на керівних посадах компанії працював Георг фон Нолкен. Із червня 2019-го він працює генеральним директором. Про плани Continental Farmers Group на наступний рік ми поговорили з ним особисто.
– Розкажіть про глобальну стратегію розвитку вашої компанії на найближчий час.
– Сьогодні ми принципово сфокусувалися на оптимізації процесів усередині компанії. Зараз рухаємось у налагодженні технологій, впроваджуємо точне землеробство, аналізуємо наші можливості у збільшенні елеваторних потужностей. Як ви знаєте, ми розвиваємо напрямок картоплярства. Цьогоріч засадили 1700 гектарів цією культурою і в майбутньому плануємо збільшити площу до 2,2 тис. га. Маємо власні технології з вирощування високоякісної картоплі, тому до нас звертаються заводи з виробництва чіпсів, картоплі фрі тощо. Є певні обсяги, які їм потрібні, ці апетити тільки ростуть. Зараз ми маємо картоплесховищ на 87 тис. тонн і плануємо збільшити цю цифру. Тому наші інвестиції в техніку, зберігання, логістику і трейдинг будуть рости.
– А що стосується елеваторів, до якого рівня ви хочете збільшити потужності зі зберігання зерна?
– На даний момент повністю задовольняють потреби у зберіганні елеватори в Тернопільській та Івано-Франківській областях. Але в інших регіонах нам є куди розширюватись, у нас там тільки маленькі елеватори без доступу до залізниці. Тому в майбутньому розглядаємо можливість збільшувати як потужності зерносховищ, так і логістичні можливості та побудувати елеватор потужністю в 70-100 тисяч тонн.
– Яким виробникам елеваторів віддаєте перевагу? Як взагалі відбувається процес придбання техніки й обладнання?
– Відносно виробників елеваторів – питання поки що передчасне. У будь-якому випадку будемо оголошувати тендер. У нас усі закупівлі відбуваються через конкурсну процедуру, в тому числі й закупівля техніки або обладнання. В цьому році купували техніку з фокусом на посівну: навесні придбали сівалки для кукурудзи і соняшника, вибрали Horsch Maestro. Взяли дві 24-рядні машини. Так само купили кілька тракторів та обприскувачів. У минулому році закривали дефіцит потужностей, який утворився в минулому. Тільки у квітні 2019-го парк поповнився відразу на 18 тракторів компанії CLAAS, ще раніше придбали 10 самохідних обприскувачів, закупили причіпну ґрунтообробну техніку та автомобільний транспорт.
– Скільки коштів було виділено на оновлення парку техніки?
– У цьому році ми вже інвестували $15 млн. на цей напрямок. На наступний не плануємо зупинятися. Пріоритетом стане техніка з точного землеробства, логістика, є питання щодо оновлення техніки для обробітку ґрунту. Як і в інших компаніях, обговорення бюджету ми починаємо з технологічних карт і планування інвестицій. Тому акцент буде саме на цій групі техніки, і точної суми поки не знаю. – Планується перегляд сівозміни?
– Ні. У минулому і цьому році ми відмовлялися від цукрового буряка, інших змін не очікуємо. Головними нашими культурами залишаються ріпак, пшениця, ячмінь, далі йде соя, кукурудза і соняшник. Про плани щодо збільшення площ під картоплю ви вже знаєте.
– Чи не плануєте розширювати земельний банк?
– У даний момент ми не передбачаємо занадто великих інвестицій у цьому напрямку. Але завжди шукаємо можливості консолідувати наш земельний банк. Якщо будуть пропозиції з придбання ділянок, які нам допоможуть вирішити питання «шахматки», то тоді купуватимемо землі. Але на даний момент у нас немає в планах збільшувати наш земельний банк на 30, 40 або 50%. Озвучу дві причини. Перша: подивимося, як буде розвиватися земельний ринок в Україні після старту реформи. Друга: треба завершити інвентаризацію наших земель. Немає сенсу брати більше гектарів без оптимізації існуючих.
– Якщо запрацює ринок землі і компаніям з іноземним капіталом дозволять брати в ньому участь, ви плануєте купувати землю?
– Коли наш інвестор – SALIC – купував компанію, про конкретні дати відкриття ринку землі ще не йшлося, і ми планували й були готові, що ще 5−10 років будемо працювати за договорами оренди. І нас це цілком влаштовувало. Зараз же, і це тільки в тому випадку, якщо законодавство України нам це дозволить, будемо купувати виключно для захисту наших земель. Хочу підкреслити, що наш план розвитку не включає в себе принципового збільшення земельного банку. Інвестиції будемо вкладати, якщо це необхідно для захисту або консолідації земель.
Для нас і для нашого стратегічного інвестора важлива гарантія, що ми зможемо працювати на землі довгостроково, і можливі інструменти тут – купівля або довгострокова оренда. Розуміння перспектив – обов’язкова умова для побудови довгострокового і сталого бізнесу.
– Якщо ваші пайовики захочуть продати пай, який вони здають вам в оренду, як будете захищати свої землі?
– Якщо наші пайовики почнуть продавати землі, ми запропонуємо альтернативну опцію – договори довгострокової оренди. Якщо пайовику терміново потрібно більше грошей і він вирішив для цього продати пай, тоді йому краще здати його на довший термін, за що він отримає від нас передоплату. Це дозволить йому залишити землю у своїй власності й отримати гроші як при продажу. Це ми й будемо пропонувати нашим пайовикам.
– Скажіть, а з інвестиціями у вас зараз проблем немає? Співпраця з банками? Кредити?
– Ні. Коли ми купували активи «Мрії» у 2018 році, розуміли, що буде період реорганізації після цієї операції. Разом з тим ми знаємо, куди рухаємось. Фінансові організації відразу відчули стабілізацію в нашій компанії після угоди. Зараз співпраця з місцевими банками тільки розширюється. Крок за кроком ми відмовляємося від фінансування з боку акціонера. Завдання будь-якого акціонера – щоби компанія фінансувалася самостійно і на місцевому ринку.
– Чи багато у вас вільного часу? Як його проводите? Чи є хобі?
– Моє хобі – робота. Весь свій вільний час я проводжу в полі. А ще чотири місяці тому у мене з’явилося найголовніше захоплення – донька.
– Як поєднуєте сімейні обов’язки з відповідальною посадою?
– Це дуже просто і водночас дуже складно. Є кілька ключових факторів, які дійсно допомагають. Перший – невелика відстань між домом і роботою. Для мене значним плюсом є те, що робота знаходиться дуже близько від місця, де я живу. Другий – моя сім’я з розумінням ставиться до того, що моя професія – це моє хобі, і підтримує мене. Вони знають, що сільське господарство для мене не тільки 8 годин на день п’ять днів на тиждень. І останній – дуже важливий: сім’я і дім для мене – це місце, де я набираюся енергії для роботи.
– Чи хотіли би, щоб донька працювала в аграрній сфері, і які аграрні професії, на вашу думку, могли би підійти дівчинці?
– Що стосується другої частини запитання, то я впевнений, що будь-який напрямок у сільському господарстві. Якщо поглянути на нашу компанію, то є яскраві приклади того, що можна зробити успішну кар’єру незалежно від статі. Наприклад, у нас працюють дуже професійні агрономи-жінки. А щодо першої частини, то коли подивлюся на себе, я роблю те, що дуже люблю. Тому і їй бажаю в майбутньому займатися тим, що вона буде по-справжньому любити. Неважливо, буде стосуватися це аграрної сфери чи ні. Хоча я би радів, якби вона обрала сільське господарство.
Ігор Герасименко
Джерело: Тижневик "Номер один"
5772