Гусятинський районний суд виніс вирок військовослужбовцю, який у лютому 2026 року вчасно не прибув до розташування своєї частини. Попри бажання обвинуваченого продовжувати службу, його минула судимість та статус рецидивіста стали вирішальними факторами для призначення реального терміну.
Сім днів «самоволки»
Події розгорталися на початку лютого 2026 року. Молодший сержант, який був призваний за мобілізацією у 2023 році, мав прибути до військової частини 2 лютого о 08:20. Військовослужбовець не з’явився без поважних причин. Протягом тижня він проводив час на власний розсуд поза межами частини. Лише 9 лютого він прибув до розташування, чим зафіксував нез’явлення тривалістю понад три доби.
У суді чоловік визнав провину, посилаючись на погане самопочуття, проте медичних доказів поважності причини не надав.
Позиція суду та «кримінальний шлейф»
Суд звернув особливу увагу на особу обвинуваченого. У 2011 році він був засуджений за умисне вбивство двох або більше осіб до 15 років тюрми. Звільнився умовно-достроково лише у 2023 році. У 2024 році він уже притягувався за аналогічне правопорушення (СЗЧ), але тоді суд звільнив його від відповідальності за умови повернення на службу (згідно з ч. 5 ст. 401 КК). Проте чоловік вчинив порушення вдруге.
Суд визнав дії молодшого сержанта рецидивом злочинів, оскільки він вчинив новий тяжкий злочин, маючи непогашену судимість.
Вердикт суду
Суд визнав військового винним за ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення частини або нез’явлення вчасно на службу в умовах воєнного стану) і виніс покарання – 5 років і 1 місяць позбавлення волі. Час перебування під вартою (з 12 лютого 2026 р.) зараховано у термін покарання (день за день). Порушника залишено під вартою до набрання вироком законної сили.
Джерело: Тернопільські події
8003