Сумна звістка сповістила Зборівську громаду – відійшов у вічність Володимир Федорович Блажченко, Людина з великої літери.
Володимир народився 5 травня 1983 року у славному козацькому місті Зборові,в сім’ї Галини та Федора Блажченків. Мав чудове і безтурботне дитинство із сестрою Світланою.

Навчався у Зборівській ЗОШ №1, згодом у ВСП «Зборівський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя»,де здобув спеціальність електрика.
Його життя було прикладом працьовитості, щирості та любові до людей. Працював на цегельному заводі у місті Зборові, завідувачем клубу в селі Храбузна, а останніми роками – діловодом Зарудянського старостинського округу, – зазначає мешканка Заруддя Соломія Беш.
Він не боявся жодної праці, завжди працював із радістю, допомагаючи людям — і фізично, і морально.
За словами Соломії Беш, найбільшою гордістю та щастям для Володимира була сімʼя. Разом із люблячою дружиною Оксаною він виховав п’ятеро дітей – Володимира, Тетяну, Софію, Анастасію та Надію. У своїх дітях бачив сенс життя і майбутнє, заради них жив і трудився.
Володимира знали далеко за межами нашої громади. Він щиро любив Україну, підтримував волонтерів, допомагав внутрішньо переміщеним особам, завжди з радістю приймав гостей. Його дім був відкритий для всіх, а його гостинність – безмежна.
Особливим скарбом його душі були друзі. Володимир мав дуже багато друзів, бо вмів дружити щиро, безкорисливо, з великим серцем. Його товаришування цінували і діти, і дорослі, і кожен, хто бодай раз зустрівся з ним у житті.
Віра та церква були для нього джерелом сили. Там він знаходив спокій і наснагу, завжди приходив із щирою молитвою та допомагав розвиватися парафіям УГКЦ в нашому селі.
Його усмішка, добре слово та готовність допомогти залишаться найсвітлішим спогадом для всіх, хто мав щастя знати Володимира. Він умів запалити в інших іскру добра, об’єднувати людей, радіти чужим успіхам і співчувати у важку хвилину.
Життєвий шлях Володі — це приклад справжнього патріота, сім’янина, друга та колеги. Нехай Господь прийме його душу у Царство Небесне, дарує вічний спокій і світло. Спочивай із миром, дорогий наш Володусику. Світла й вічна тобі пам’ять, – йдеться у повідомленні Соломії Беш.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн



