Найсвіжіше:
• У наступному році зросте мінімальна пенсія, але не для всіх • Папа Римський Франциск планує візит в Україну • Бюджет Тернополя від земельних оборудок втратив 5 мільйонів • Воротар-легенда Юрій Мороз у 58(!) років виходив на футбольне поле у складі “Ниви” • Офіційно: в Тернополі відбудеться матч футбольної Прем’єр-ліги • Завтра, 29 вересня, на п’яти вулицях Тернополя не буде світла • Завтра на Тернопільщині 99 населених пунктів будуть без світла • На Зборівщині зіткнулися автомобіль та фіра • Священник купив наркотики для гей-вечірок за церковні гроші • Тернопіль знову два дні буде без води • У Тернополі зник хлопець, який хворіє психічними розладами • Магазин одягу Лебутик: як виглядати на всі сто за невеликі гроші • Як помити машину самостійно • На Тернопільщині п’яний чоловік “замінував” готель • Як пересаджувати півонії • У Теребовлі автомобіль збив чоловіка, а водій втік з місця події • Посвідчення водія: що зміниться найближчим часом? • Як дізнатися все про людину за одну хвилину? • Єдина в Україні шкільна сільська обсерваторія знаходиться на Тернопільщині • Як купити якісні продукти харчування та заощадити час • На Тернопільщині від ковіду померло семеро людей • 17 крадіжок із магазинів Тернополя вчинив рецидивіст за півтора року • Стало відомо, коли в Україні очікують пік захворюваності на COVID • Без біометричного паспорта цифровий внутрішній COVID-сертифікат не отримаєш • Готель у Почаєві поки не може претендувати на відкриття казино  
rss
Найбільша на Західній Україні пасіка розташована під Тернополем

Опубліковано: 6 Липня 2021р. о 10:30 Переглядів: 7250



“Спочатку це було моїм хобі, а потім переросло у щось більше”

Українське бджільництво – досить прибуткова галузь сільського господарства, та, на жаль, недостатньо захищена державою. Пасічнику в Україні доводиться стикатися з безліччю проблем, вирішення яких займає багато часу та потребує додатково ресурсу.

Юрій Романович Березовський з Тернопільщини – досвідчений пасічник, який добре знає проблеми українського бджільництва. Чоловік є власником сімейної пасіки «Пасіка Березовських», головою обласної спілки пасічників, у приватному агропідприємстві «Агрон» утримує близько 350 бджолосімей, які проживають у 1000 вуликах. Його високоякісний мед користується великим попитом у торговій мережі області.

Проблеми, які завдають пасічникам найбільших збитків

– Серед усіх проблем, які завдають пасічникам найбільших збитків, це насамперед непорозуміння між пасічниками та аграріями, які зловживають групою захисту рослин і роблять усе без попередження, не дотримуються чинних норм використання пестицидів. Усе має оброблятися у нічний час за певного вітру, а вони це грубо порушують і призводять до загибелі бджіл. Друга проблема – це комунікація і співпраця держави та спілки пасічників щодо організації товару: мед, пилок та інша продукція бджільництва. Я вважаю, що треба чіткіше розвивати в певних аспектах співпрацю, щоби не перекупники продавали наш мед, а держава виступала гарантом і продавцем за кордон нашого товару, який дуже ціниться. Є ще й третя проблема. Особисто я, будучи депутатом обласної ради і головою спілки пасічників Тернопільщини, вже багато років стукаю у двері губернатора, голови обласної ради, в місцеві органи щодо введення покращеного харчування для дітей дошкільного і шкільного віку. Потрібно додати в раціон харчування 20-25 г меду кожного дня. Але поки що нуль реакції. Усі передові країни, які думають про народ, свою націю, її розвиток та здоров’я, давно вже ввели в раціон діток за рахунок державного бюджету мед і перепелині яйця. Але все ж таки приємно, що завдяки спілці пасічників та її очільнику на рівні України Володимиру Стретовичу змінилося ставлення держави до нас, вийшло на новий рівень. Минулого року ми отримали дотації на бджолосім’ю. Зараз обговорюється питання щодо одержання інвентарю, придбання маточного поголів’я. Наша праця дуже потрібна, і я хочу, щоби держава це зрозуміла, – каже Юрій Березовський.

Чому гинуть бджоли?

Нині скорочення популяції бджіл фіксують майже у всьому світі. На це впливають кілька чинників. Проте однією з головних причин загибелі цих комах залишається неправильне використання пестицидів. Минулого року в Україні через отруєння хімікатами постраждали 310 пасік.

– Причиною загибелі бджіл є неправильний обробіток сільськогосподарських культур аграріями, особливо обприскування полів. Крім цього, комаха гине через те, що вона не оброблена, йде ураження, вона тікає з пасіки і просто пропадає. Третя причина –гинуть при зимівлі, коли погано загодовані, – зазначив Юрій Романович.

Зауважте! Будь-які роботи з пестицидами можна проводити лише вранці до 10-ї години та ввечері впродовж 18-22 години. Однак дехто ігнорує цю вимогу і розпилює хімікати посеред дня або коли швидкість вітру перевищує 4 метри на секунду. Аграрії зобов’язані як мінімум за дві доби до застосування хімікатів повідомити про це пасічникам і місцевому населенню.

Відповідальність за масове отруєння бджіл

За словами Юрія Березовського, спілка пасічників Тернопільщини має об’єднання майже в кожному районі Тернопільської області. Правда, зараз скоротили і зробили тільки 3 райони. Ще будуть створюватись крайові об’єднання, але де є ці об’єднання і на яких місцях вони діють, іде попередження пасічників про обробіток.

– От, наприклад, взяти нашу Великогаївську громаду. Голова громади зібрав пасічників, аграріїв і кожен староста їх знає. Він завжди попереджений, якщо йде якась хімічна обробка, щоби не наробити шкоди. Богу дякувати, ніяких потрав не було і нема. Якщо вже виявили потраву, можливо, хтось дійсно цим зловживав, то у нас є тісна співпраця між департаментом агропромислового розвитку. Є й створені спеціальні комісії, які відразу реагують на цю проблему. В першу чергу пасічник приїжджає на територію, де є вулики, відбирає мертвих бджіл, які потім здає на аналіз, і тоді ця комісія реагує. Я вам скажу чесно, що дійсно є результат спільної роботи. Ніхто не хоче травити бджіл, зараз зовсім інше ставлення аграріїв до застосування засобів захисту, які призводять до потрав, – сказав Юрій Романович.

У Кримінальному кодексі України є стаття 247 (Порушення законодавства про захист рослин). Вона передбачає відповідальність за недотримання вимог боротьби зі шкідниками та хворобами рослин, що спричинило важкі наслідки. За це несумлінному аграрію може загрожувати до 1700 гривень штрафу або від 120 до 200 годин громадських робіт чи навіть позбавлення волі до двох років. Станом на 17 червня у Єдиному державному реєстрі судових рішень по Україні немає жодного вироку за цією статтею.

Раніше в Україні планувалося посилити відповідальність за отруєння бджіл. Навіть запровадили для винуватців до двох років позбавлення волі. Подібні законопроєкти реєструвалися у Верховній Раді в 2017-ому та 2020-ому роках, але невдовзі знімалися з розгляду. Натомість у країнах Європейського Союзу підхід до питання значно суворіший. Наприклад, кілька місяців тому польське інтернет-видання «Swidnica24.pl» повідомляло, що місцевому фермеру за масове отруєння бджіл загрожує до восьми років позбавлення волі. Щоправда, йдеться про загибель 7,5 мільйона комах.

Чи запровадять в Україні таку відповідальність – поки не відомо. Однак народні депутати невдовзі мають розглянути два законопроєкти, які повинні замінити нинішній закон «Про бджільництво». Їхні автори пропонують привести українське законодавство до європейських стандартів і зробити суворішими правила використання пестицидів. Наприклад, дозволити їхнє розпилення лише до сходу й після заходу сонця. Але детальніше про це можна буде говорити лише тоді, коли запровадять такі зміни до чинного законодавства.

Закупівельна ціна на мед могла би бути вищою

– Закупівельна ціна на мед мінімум у 3-4 рази дешевша, ніж у Європейському Союзі. У наших сусідів білорусів у 2-3 рази дорожча оптова закупка, ніж в Україні. Порівняно з минулими роками ціна трішки зросла, але ми хочемо, щоби вона була ще вищою, оскільки це досить важка і корисна праця. Ми все робимо за свої кошти, виставляємо білборди, щоби привернути увагу, заохотити до здорового способу життя. Таким чином ми не хочемо, щоби люди купляли шкідливу їжу, а навпаки – кожного ранку з’їдали ложку меду, – додав досвідчений пасічник.

Держава почала надавати належну підтримку

Як свідчить статистика, торік експорт меду з України склав понад 55 тонн на суму близько 100 мільйонів доларів. Галузь бджільництва є важливою складовою економіки держави, тому підтримка з її боку вже ніби відчувається.

– Саме зараз пішло покращення від держави. Надаються дотації на продукцію, у департаменті є люди, які цікавляться, скільки у нас є пасічників, бджолосімей в Україні. Ставка зараз робиться якраз на великі промислові пасіки, які дають нормальний і дуже якісний продукт, тому що там розташовані всі прогресивні технології світового рівня: утримання вуликів, кормова база, кочова пасіка і так далі, – зазначає Юрій Романович.

Розвитку бджільництва значно допомогли б дешеві кредити

– За кордоном є спеціальні програми, де пасічникам безоплатно дають 50 дерев’яних вуликів, потрібний інвентар для того, щоби заманити до заняття пасічництвом. Протягом 5-ти років він має виробляти і здавати якісний, гарний мед. Це якраз і стимулює розширення та збільшення пасічників професійного рівня, не вихідного дня, які тільки мають змогу займатися бджільництвом у вихідні, коли приїжджають на дачу чи до батьків, а людей, які зрозуміють, що їхній заробіток – це ті пасіки, які в майбутньому будуть забезпечувати гідний прибуток для власного прожиття та своєї сім’ї. Дешеві кредити стимулюють не тільки бджільництво, а й інший бізнес. Нашій державі на сьогоднішній день дійсно цих кредитів бракує, – підсумував Юрій Березовський.

А що у закордонних колег?

У розвинених країнах основною метою підтримки галузі бджільництва є забезпечення запилення рослин. Отримання меду і продуктів бджільництва – на другому місці. Наприклад, в Америці власники мигдалевих насаджень сплачують пасічникам до 200 доларів за кожен привезений на період цвітіння вулик. У Канаді в період цвітіння медоносів за одну бджолосім’ю платять 100 доларів. Це «пасивний дохід», який в Україні не розвивається.

У деяких країнах пасічник, який тільки розпочинає свою діяльність, отримує від держави все необхідне обладнання. Податкова система для аграрного сектора є мінімальною, виготовлення деяких продуктів на основі меду не потребує ліцензії, тому окремі пасіки, крім безпосередньо розведення бджіл й отримання меду, задіяні ще й у сфері харчової промисловості.

У країнах Європи держава пропонує бджолярам низьку відсоткову ставку на кредити – 2-3 відсотки. Візьмемо до уваги Францію, яка лідирує за рівнем розвитку бджільництва. У цій країні бджоляр, який оформився платником податків, може придбати спеціальний автомобіль з відсотковою ставкою по кредиту до 0,5 відсотка.

Можна звернути увагу на досвід Білорусі. Пасічники в цій країні давно почали об’єднуватись у кооперативи для того, щоби підвищити свої доходи. Таким чином виникає можливість відкрити крамничку за спільні кошти, збувати не тільки мед, а й інші продукти бджільництва, оскільки вуликів у цілому буде більше. Членам кооперативу легше вивчити попит і знайти споживача. Проте людям не завжди легко згуртуватися навіть у власних інтересах. Буває, що пасічники об’єднуються для кочування, вивозять вулики всі разом на поле або в ліс і залишаються по черзі їх стерегти.

При розумному підході можна було б не лише збувати бджолопродукцію, а й створювати оздоровчі комплекси на основі апітерапії. Подібна справа вимагає залучення значних коштів і фахівців, що спеціалізуються у цій галузі. Для цього потрібні люди, що хотіли б зайнятися такого роду бізнесом і вкласти гроші в дану справу. Лікарі зараз мало призначають апітерапію. Також зручно було б тримати пасіку поруч із плантацією лікарської рослинної сировини або у складі фермерського господарства.

Незважаючи на значний потенціал розвитку галузі, в Україні є потреба у багатьох реформах, щоби мати можливість правильно зайняти свою нішу на ринку бджільництва. 


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , , ,



Новини
28 Вересня
Чи будете ви вакцинуватися від COVID-19?
  • так, але якісною вакциною 44%, 438 votes
    438 votes 44%
    438 votes - 44% of all votes
  • не буду за жодних обставин 20%, 199 votes
    199 votes 20%
    199 votes - 20% of all votes
  • ще вагаюся 13%, 132 votes
    132 votes 13%
    132 votes - 13% of all votes
  • так, якщо це буде безкоштовно 10%, 103 votes
    103 votes 10%
    103 votes - 10% of all votes
  • так, навіть якщо це буде платно 6%, 60 votes
    60 votes 6%
    60 votes - 6% of all votes
  • так, але не раніше ніж за рік 6%, 59 votes
    59 votes 6%
    59 votes - 6% of all votes
Total Votes: 991
10 Лютого, 2021 - 1 Червня, 2021
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше