Незабаром в Україні відбудеться суттєве скорочення кількості закладів вищої освіти. Такі зміни МОН планує у зв’язку зі зменшенням кількості студентів, а також задля підвищення якості освіти в університетах.
З чотирьох держаних вузів, які є Тернополя, згідно нової освітянської реформи, має залишитися два. Про це, у тому числі йшлося вчора, 13 лютого, на засіданні Спілки ректорів закладів вищої освіти України, за участю Міністра освіти і науки України Оксена Лісового, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, заступник керівника Офісу Президента України Олексія Дніпрова та багатьох інших впливових посадовців.
Міністр освіти Оксен Лісовий означив вектор змін і доніс позицію Уряду і Президента щодо бачення розвитку й реформування системи вищої освіти.
– Ні для кого не секрет, що з нинішніми демографічними та економічними показниками існуюча мережа ЗВО не є оптимальною та ефективною. Найприйнятнішим сценарієм є об’єднання ЗВО, і найлогічніше, щоби самі керівники закладів в регіонах (разом з місцевими адміністраціями) запропонували свої рішення. Як правильно висловився Міністр, в МОН зараз вибір із трьох шляхів: 1) нічого не робити і чекати на повну деградацію системи (не прийнятний варіант), 2) оновлення “знизу” через переговори між ректорами (із залученням колективів, розробкою стратегії оновленого закладу), 3) оптимізація мережі “зверху” через рішення засновника ЗВО – КМУ. Наразі запропоновано йти другим шляхом, але не через “забалакування” проблем, а через рішучі дії на місцях. Міністр не залишив жодного сумніву, що якщо ініціатив відповідно до другого шляху найближчим часом не появиться, прийдеться йти по третьому.
Заступник міністра освіти Михайло Винницький мав доповідь, у якій окреслив два головні критерії, що мають впливати на укрупнення закладів.
1. Відповідність кількості населення міста чи області. Наголосив, що у містах, де проживає менше 100 тисяч населення й працює один ЗВО, його слід зберегти (мова йде про Острог, Глухів, Дрогобич, Ізмаїл, Ніжин, Кам’янске тощо). Адже ЗВО тут є практично містоутворюючими закладами. У містах, де мешкає від 100 до 350 тисяч громадян, варто утримувати не більше двох ЗВО (наприклад, Полтава, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернігів, Луцьк, Житомир, Суми). У містах із кількістю мешканців більш як 350 тисяч може формуватися мережа ЗВО, що передбачає заклади трьох типів: навчальні інститути, які мають тісний зв’язок із роботодавцем, дослідницькі університети та міжгалузеві (світоглядні) або спеціалізовані (наприклад музичні) академії.
2. У ЗВО (крім містоутворюючих і спеціалізованих академій) має бути не менше 5 тисяч студентів денної форми навчання. Наша ціль – середня кількість студентів в одному ЗВО України на рівні 10 тис. Зараз у закладах МОН середня кількість – 6648. Є й такі, у яких понад 25 тис. студентів, але усереднина цифра надто низька, що негативно впливає на можливості вибору дисциплін студентами, і розпорошує цінний людський і матеріальний ресурс.
Приєднанню будь-якого ЗВО має передувати аналіз стану конкретного ЗВО, що включатиме результати фінансування за критеріями формули (постанова Кабміну № 1146), вивчення стану акредитацій освітніх програм, наявність у місті відповідного партнера ЗВО.
– Повторюючи думку Міністра, я закликав ректорів провести переговори про спільний розвиток (а в ідеалі – розробити дієву стратегію і сформувати спільне бачення штатного розпису). Звісно, така робота не може проводитися без участі усіх потужних стейкголдерів: представників ОВА, міської влади, профспілок, викладацьких та студентських колективів тощо, – зауважив Михайло Винницький.
Учасники засідання висловилися за створення робочих груп з питань модернізації мережі, зокрема на регіональному рівні.
– Це – абсолютно логічний крок. Але не варто сподіватися, що штучно затягнуте обговорення нівелює проблему – навпаки, воно призведе лише до погіршення ситуації. Вже цього року, за результатами застосування критеріїв, за якими здійснюється розподіл фінансування між закладами вищої освіти бачимо, для деяких ЗВО ситуація стає кризовою. Банкрутство державних закладів освіти – це сценарій до якого Міністерство освіти і науки України не сміє допустити. Погоджуюсь із твердженням Сергія Бабака про те, що через невеликий проміжок часу Україна має всі шанси стати повноправним членом Європейського союзу, і тоді нашим закладам доведеться конкурувати із західними вишами вже по-справжньому. А витримати таку конкуренцію зможуть лише великі та потужні ЗВО, які надають сучасну якісну освіту. Власне, на створення мережі таких закладів і спрямована урядова реформа. Хотілося б думати, що у нашій сфері достатньо багато відповідальних людей, які спроможні приймати дорослі рішення, – підс3умував заступник міністр освіти і науки України.
Нагадає, у Тернополі є чотири державні вузи – Західноукраїнський національний університет (13 046 студентів), Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя (9 000 студентів), Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (6 000 студентів) та Тернопільський національний медичний університет ім. І. Горбачевського (4 726 студентів). Кількість студенів подана на основі даних спеціалізованого освітнього порталу Education.ua.
Які тернопільські вузи з якими будуть об’єднані, вирішуватимуть у першу чергу ректори. І цей процес, однозначно, простим не буде, зважаючи на харизму кожного керівника університету.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: Оксен Лісовий, освіта, реформа
2897