Сьогодні, 27 березня, Підволочиська громада знову в скорботі — її жителі провели в останню дорогу жителя селища Підволочиськ, воїна в/ч А5177 ЗСУ Ярослава Поточняка.
23 березня 2026 року перестало битися його серце під час проходження військової служби.
Ще зовсім недавно Ярослав сам стояв у жалобі, проводжаючи в останню путь свого зятя-військового… І ось сьогодні ця ж родина переживає новий, невимовний біль — прощається вже з батьком, чоловіком, дідусем, – йдеться в повідомленні Підволочиської селищної ради.
Ярослав недовго перебував на службі. Іноді життя обривається не від кулі — хвороба підступно забирає тих, хто став до лав оборонців. Це ще одна гірка правда війни, яка не завжди має гучні постріли, але завжди залишає глибокі рани.
Сьогодні його поховали з усіма військовими почестями. Над домовиною майорів синьо-жовтий прапор, лунав Державний Гімн України, а стяг, як символ честі та вдячності, було вручено дружині — пані Марії. Розділити біль втрати прийшли рідні, друзі, сусіди, усі, хто знав Ярослава як добру, щиру, чуйну людину, завжди готову прийти на допомогу.
Він був хорошим чоловіком, турботливим батьком і дідусем, людиною, яку поважали і цінували.
Схиляємо голови у скорботі. Нехай Господь прийме його душу у Свої обійми. Вічна пам’ять Ярославу. А нам — пам’ятати і молитися…
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
6502