На автошляхах Тернопільщини тривають автомобільні війни
Яблука у крові
Богдан із насолодою вдихав аромат яблука, тримаючи плоди у руці. Соковито-червоні, вони заворожували п’янким ароматом. Чоловік уже ладен був його надкусити, як раптом почувся тихий шурхіт коліс по гравію, звук удару й жахливий людський крик.
Мов уві сні, водій повернувся до залишеного на узбіччі мікроавтобуса «Мерседес» і з жахом побачив, як той, повільно набираючи оберти, задом з’їжджає з гори, залишаючи позаду себе кривавий слід. Кинувши собі під ноги пакет із щойно придбаними яблуками, водій кинувся до кабіни, дивом не потрапивши під колеса, та нервово почав крутити кермом, аж поки автомобіль не зупинився на узбіччі.
Тим часом на жахливий крик потерпілого встигло збігтися ледь не все село. Старенький селянин повільно вмирав у калюжі крові: важка іномарка безжально переїхала чоловіка, не залишивши жодного шансу на життя, тобто порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 286 КК України).
Богдан сидів, схиливши голову на кермо, і боявся вийти з кабіни. Скільки разів він планував завезти машину на «яму», до автосервісу, й перевірити гальма і двигун, та все не вистачало часу. Зрештою, він ніяк не думав, що «Мерседес» сам рушить із місця та ще й переїде людину!
«Я ж тільки вийшов яблук у людей купити!» – як мантру, повторював водій фразу. Згодом, ніби у тумані, пригадував він появу правоохоронців. Молодий поліцейський попросив водійські права і техпаспорт, інший сів за кермо і почав перевіряти технічний стан машини.
«У вас же гальма зовсім не працюють, а ви машину залишили на спуску і пішли! І техконтроль не пройдено!» – похмуро дивлячись водієві в очі, констатував поліцейський.
Богдан почав виправдовуватись і замовк, відчуваючи на собі осудливі погляди людей.
Трагедія сталася опівдні 11 серпня цього року в с. Рублин Бучацького району. Три місяці потому винуватець кривавої аварії вислухав вердикт суду: вироком Бучацького районного суду безпечного водія засуджено до 3-х років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. Та звільнено від покарання зі встановленням дворічного іспитового строку і покладено відповідні зобов’язання періодично реєструватися в органах із питань апробації, без дозволу не покидати місце проживання та роботу, не виїжджати за межі України.
Призначаючи досить м’яке покарання, суд виходив з того, що обвинувачений не лише щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, а й добровільно відшкодував родині потерпілого завдану шкоду, і ті просили не позбавляти волі горе-водія.
Ось так безпечність, безвідповідальність і нехтування правилами дорожнього руху призвели до непоправного, спричинивши жахливу трагедію. До кінця життя Богдан пам’ятатиме червоні яблука в калюжі крові.
З етичних міркувань ім’я засудженого змінено.
На Зборівщині «Лада» лоб у лоб зіткнулася з «Тойотою»
Погодьтесь, сума чимала. Тим більше, що й сам обвинувачений отримав тяжкі травми і довший час перебував на межі між життям та небуттям у реанімації.
А все тому, що у першій половині дня 11 березня 2019 року Василь (з етичних міркувань імена діючих осіб у публікації змінено) мчав своєю «Ладою» з Тернополя до Львова. Проїхавши у Зборові пост патрульної поліції, чоловік змушений був трохи пригальмувати, оскільки попереду їхала великогабаритна вантажна фура. Однак плестися десь у хвості було не для Василя. Тож водій піддав газу й, не переконавшись у безпеці маневру, пішов на обгін. І запанікував, побачивши, що назустріч йому несеться червона «Тойота».
Намагаючись уникнути зіткнення, порушник з’їхав на узбіччя. Аналогічно вчинила і водійка зустрічної іномарки. Саме через це уникнути зіткнення автомобілів не вдалося. Обидва водії з тяжкими травмами потрапили до реанімації і довший час лікувалися, перебуваючи у сусідніх палатах.
Тим часом експерти ретельно перевірили технічний стан автомобілів, їхні траєкторії руху та встановили, що аварію спричинив водій зеленої «Лади», грубо порушивши Правила дорожнього руху. Зрештою, Василь цього й не заперечував. Утім, ані під час досудового слідства, ні в суді він жодної копійки не компенсував жінці-водію, адже чимало коштів довелося витратити на власне лікування.
Тим часом у потерпілої внаслідок отриманої травми голови виникла амнезія, вона частково втратила пам’ять, тяжкими були інші травми.
Досить довго слухалась ця справа Зборівським районним судом. Та коли обвинувачений почув, що його засуджено до 3-х років позбавлення волі, він ніби знову пережив той страх, коли два авто летіли назустріч одне одному, і жодній силі їх було не зупинити. Щоправда, у Василя є шанс, адже суди – апеляційної чи касаційної інстанції можуть пом’якшити вирок, призначивши «горе-шумахеру» іспитовий строк.
Олена Густенко
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139