Волонтер чинив опір поліції: апеляційний суд зважив, що обвинувачений щиро шкодував про вчинене і вибачився перед патрульними.
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Івана Х. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 квітня 2024 року.
Як встановлено судом, 18 липня 2023 року, в обід, під час патрулювання м. Тернополя командир роти батальйону УПП в Тернопільській області Андрій М. та інспектор взводу Ольга Г. побачили на вул. Гайовій, що водій автомобіля “Мерседес” керував транспортним засобом із технічними несправностями (ч.1 ст. 121 КУпАП). Патрульні увімкнули проблискові маячки і подали звуковий сигнал, вимагаючи зупинити авто. Натомість водій іномарки Іван Х. збільшив швидкість і різко повернув до гаражного кооперативу “Шляховик”. Там він зупинився біля відкритих воріт одного з гаражів і сховався всередині. Коли під’їхали патрульні, з місця для пасажирів вийшов Тарас П. Щоб встановити обставин вчинення адміністративного правопорушення патрульні попросили його пред’явити документи, що посвідчували особу. У відповідь чоловік почав нецензурно лаятись, поводився зухвало та погрожував розібратись поза службою. Таким чином, Тарас П. вчинив адміністративні правопорушення за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) та ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов’язків). Тому патрульні викликали допомогу. Тараса П. було затримано і поміщено у салон службового автомобіля. Побачивши це, водій Іван Х. підбіг до службового автомобіля працівників поліції і почав нецензурно їх ображати, намагався відчинити двері службового автомобіля.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 22 квітня 2024 року Івана Х. визнано винуватим за ч. 2 ст. 342 (опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків) та за ч. 1 ст. 343 КК України (вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися прийняття незаконного рішення). На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді 2-ох років позбавлення волі.
До відома: санкція ч. 2 ст. 342 КК України передбачає покарання у виді штрафу від 1 тис. до 4-ох тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; пробаційного нагляду; обмеження волі строком до 4-ох років або позбавлення волі – до 2-ох років;
– ч. 1 ст. 343 КК України карається: штрафом – до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виправними роботами на строк до 1-го року або пробаційним наглядом на строк до 3-ох років.
Не погодившись із призначеним покаранням, захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі просив застосувати до його підзахисного ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку; або за ч. 2 ст. 342 КК України призначити штраф.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, погодилась із доводами захисника, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, зі встановленням максимального розміру іспитового строку, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 75 КК України, – 3 роки, що буде для Івана Х. стримуючим фактором в подальшому не вчиняти злочини.
Так, призначаючи покарання, колегія суддів зважила, що за ступенем тяжкості Іван Х. учинив кримінальний проступок і не тяжкий злочин. Крім того, він раніше не судимий, мав на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працював, мав міцні соціальні зв’язки, виключно позитивно характеризувався за місцем роботи та як волонтер у ГО “Братерство сиріт України”, де в рамках благодійних ініціатив безкоштовно надавав транспортні послуги. Крім того, в судовому засіданні обвинувачений вибачився перед потерпілими.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого задовольнила, вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 квітня 2024 року в частині призначеного покарання змінила та на підставі ст. 75 КК України звільнила Івана Х. від відбування покарання з випробуванням і встановленням 3-ох років іспитового строку. Відповідно до ст. 76 КК України на обвинуваченого покладено обов’язки: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган про зміни місця проживання та роботи; без дозволу не виїжджати за межі України, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
4139