Однією з основних проблем ХХІ століття досі залишається необізнаність людей. Знову хочемо підняти питання відповідального ставлення до свого здоров’я, адже досі у нашому менталітеті існує «поки не заболить, до лікаря не піду». Така безвідповідальність перед собою інколи грає злий жарт, від якого ліки знайти дуже важко.
«Первинна ланка сімейної медицини недостатньо ретельно виконує своє завдання»
Однак не лише ставлення пацієнта відіграє велику роль у швидкому одужанні. Основою є правильне лікування та завчасна діагностика. На даний час медична реформа продиктувала свої правила звернення та лікування, відтак усім добре відомо, що зараз кошти йдуть за пацієнтом, відтак лікувати онкологічні патології беруться як правило хірурги, які не до кінця знають дану специфіку. Онкологи застерігають, що таке лікування може згубно вплинути на подальшу долю людини. Розповісти детальніше про специфіку своєї справи погодився медичний директор Тернопільського обласного клінічного онкологічного диспансеру Володимир Недошитко.
Нещодавно наше видання оприлюднило думку генерального директора онкологічного диспансеру Леоніда Шкробота, котрий вкотре застерігав пацієнтів про відповідальність до стану свого здоров’я, вчасне проведення діагностики та лікування. Проте проблемою залишається той факт, що не лише пацієнти ігнорують вчасне звернення та діагностику свого організму, первинна ланка сімейної медицини недостатньо ретельно виконує своє завдання, що призводить до помилок, які у майбутньому можуть вартувати дуже дорого і завершуватись фатально.
– Завдання сімейного лікаря – контролювати здоров’я тих пацієнтів, з якими у нього підписані декларації. Мається на увазі, що кожен пацієнт повинен обов’язково проходити відповідне обстеження, коли є скарги, і планові обстеження, які ігнорувати ніхто не повинен. До прикладу, рентген грудної клітки – раз на рік, плановий огляд у гінеколога повинен здійснюватись уже з 16-ти років, УЗД молочних залоз, щитовидної залози, черевної порожнини для виявлення пухлин, навіть доброякісних, виконується щорічно, ендоскопічне обстеження товстої кишки регламентовано після 40-річного віку 1 раз на 2-3 роки, ендоскопічне обстеження стравоходу та шлунка після 50-ти років – щорічно. Це неповний перелік обстежень. Обов’язково має здійснюватись поверхневий огляд тканин, пальпація лімфатичних вузлів, адже деякі хвороби проявляються через їхнє збільшення (лейкози, злоякісні лімфоми). Завдання сімейного лікаря – поінформувати пацієнта і контролювати проведення цих обстежень, таким чином вчасно діагностувати патологію. Наступним кроком є направлення пацієнта з підозрою на певне захворювання до вузького спеціаліста, і якщо це навіть підозра на пухлину, то в першу чергу до онколога. Я б не хотів говорити про некомпетентність сімейної медицини, зовсім ні, але в силу певної «прихильності» сімейні лікарі направляють до найбільш «зручних» лікарів, які не є онкологами. І ось тут відбувається збій, тому що онкологія – це стратегічне лікування, засноване передусім як на чітко виведених галузевих стандартах, так і на багаторічному досвіді, – розповів Володимир Недошитко.
«Не можна пацієнта поставити перед фактом, повісити тавро «рак» і якнайшвидше прооперувати»
Коли пацієнт потрапляє не до фахівця, відповідно він може піти по хибному шляху лікування, яке зовсім не відповідає сучасним вимогам, і це врешті-решт завершується, як правило, трагічно. Великого успіху буде досягнуто тоді, якщо при огляді пацієнта лікар зрозуміє, що лікування таких патологій має здійснюватись лише в умовах онкологічного диспансеру, оскільки лише там дотримуються відповідних стандартів діагностики та лікування.
– Візьмемо, до прикладу, рак прямої кишки. Хірургічне втручання дозволене лише при першій стадії процесу і певних морфологічних типах пухлин. У всіх інших випадках має надаватися передопераційний курс променевої терапії, іноді в поєднанні з хіміотерапією, який проводиться лише в умовах нашого закладу. Ні для кого не секрет, що кожного дня в онкодиспансері проводиться мультидисциплінарна комісія у складі хірургів-онкологів, радіологів, хіміотерапевтів, де пацієнту чітко планують поетапний курс його лікування, роз’яснюють, для чого це потрібно і чому не можна на даний час робити оперативні втручання. Таким чином у пацієнтів виникає довіра до лікаря, адже є повна поінформованість щодо стану його здоров’я. Я наголошую на цьому, адже не можна пацієнта поставити перед фактом, повісити тавро «рак» і якнайшвидше прооперувати. Видалити пухлину – це не означає вилікувати пацієнта, слід брати до уваги, що є питання забору пухлини і шляхів лімфовідтоків, де ймовірно можуть бути наявні метастази, а після ще й системно проводити хіміотерапевтичне лікування, – додає медичний директор.
Володимир Борисович розповів, що є загальнохірургічні втручання, які повинні оперуватися у загальних медичних установах, а онкологічну допомогу мають надавати фахівці-онкологи онкологічних установ.
– Ми зацікавлені у тому, щоби надавати лікування з мінімальним інвалідизуючим ефектом. Цей ризик присутній при злоякісних новоутвореннях, для цього мають залучатися відповідні спеціалісти. Якщо у нашій галузі нам необхідна допомога судинного хірурга, ми запрошуємо його, а не здійснюємо такі маніпуляції самостійно, – додав Володимир Борисович..
Окремо фахівець зупинився на доцільності діагностичних досліджень.
– Зустрічаюся з пацієнтами, які мають певну патологію, і в них на руках результат обстеження МРТ, яке насправді не було їм потрібне. Існує ряд захворювань, які не є у сфері органічних змін, де комп’ютер нічого не покаже. Є предмети неврологічних порушень, які також не помітні на такому дослідженні, – каже пан Недошитко.
Онкодиспансер нещодавно збагатився новими апаратами, одним з них є ендоскопічна стійка, яка допомагає провести малоінвазивні втручання на грудній, черевній порожнині.
– На даний час малоінвазивні операції стали дуже популярними, у нас же «тренувань» на пацієнтах немає і немає здобування досвіду на них. Тому ми підбираємо той метод лікування, який підходить пацієнту. Застосовувати лапароскопічний метод хірургії для хворого, в якого відслідковуються множинні метастази регіонарного рівня, які не підлягають видаленню даним методом, вважаю недоцільно. Це говорить про те, що ми беремо до уваги насамперед наслідки після будь-якої операції. Добре, якщо малоінвазивні втручання мають позитивний наслідок, але ж існує поняття «поганої хірургії», і я відкрито про це говорю, коли неправильно проведена операція, а згодом її наслідки закінчуються для пацієнта летально. Тому там, де є потреба у розширених операціях, таких методів ми не застосовуємо. Більше того, малоінвазивні втручання більш затратні, – каже Володимир Недошитко.
«Перемоги даються тут дорогою ціною, а помилки – не прощаються!»
Лікаря також турбує той факт, що у нас не налагоджена медицина попередження, виявлення захворювань.
– Одиничні випадки зустрічаються, де є перша стадія пухлини, яка лікується без зайвих проблем. Існує проблема із вторинною (ранньою) профілактикою ракових станів або малоінвазивних пухлин (початкових стадій). Перемоги даються тут дорогою ціною, а помилки – не прощаються! – додає Володимир Борисович.
Зі слів медика дізнаємося, що раніше таких проблем не було. Всіх спонукали проходити ті чи інші професійні огляди, але з урахуванням вищеперелічених обстежень з певною кратністю. Також онколог наголошує, що перш за все своїм здоров’ям повинен цікавитися пацієнт, але із сімейного лікаря ніхто не знімає відповідальності за вчасне інформування та організацію проведення певних досліджень.
– У нашому медичному закладі є вся необхідна технічна база, яка задіяна на діагностику та лікування пацієнтів. Тому, на мій погляд, було б дуже зручно, якби була певна послідовність, електронна черга пацієнтів, які бажають пройти щорічне обстеження. Адже щодня ми проводимо масу досліджень, і щоб не було раптового напливу хворих, слід цю систему правильно організувати, і тут також велику роль відіграє сімейна медицина. Є ще одна неприємність, про яку варто говорити: немає єдиної бази, яка могла би показати пацієнту і його сімейному лікарю, в якому закладі і коли можна пройти той чи інший вид обстеження. Цим мали би зайнятися організатори первинної медико-санітарної допомоги, не просто видати електронні направлення, а організувати ці обстеження. За кордоном це роблять асистенти сімейних лікарів, вони ставлять пацієнта в чергу у певні медичні установи, звичайно, при наявній централізованій електронній базі. У нас є хворі, які бояться проходити обстеження, а є ті, які хочуть, але натикаються на ряд проблем, і їм нічого не залишається, як іти туди, де можна зробити це швидко, але за великі кошти, – каже медик.
На завершення Володимир Борисович розповів, що з 2007 року в онкодиспансері проводяться всі необхідні онкологічні маніпуляції та хірургічні операції. Проте слід пам’ятати, якщо не звернутися вчасно до медиків, шансів на одужання стає менше. Тому вкотре треба переглянути ставлення до свого здоров’я, а також тримати на контролі щорічне обов’язкове обстеження всього організму…
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Володимир Недошитко, лікування, онкодиспансер, пухлина
13333