Як показала практика, питання призначення депутатами громад старост виявилося найскладнішим у реформі децентралізації по всій Тернопільщині. У багатьох громадах старост дотепер взагалі не призначено, в багатьох лише частину. На це є об’єктивні і суб’єктивні причини. Про них розповів голова Монастириської громади Андрій Старух.
Нагадаємо, згідно з новим законодавством, жителів сіл позбавили права обирати старосту так, як раніше вони обирали сільського голову. Нині це прерогатива міського голови, який пропонує кандидатуру, а депутати громади її затверджують.
– Щоби визначитися з кандидатурою, треба обов’язково провести збори за місцем проживання. Це зробити складно, коли сіл у громаді багато, як в нашій, особливо враховуючи те, що до старостинських округів входять різні села і в кожному жителі пропонуватимуть «свого». Також усі знають, що коли на будь-яких зборах думка різна, то верх бере та сторона, яка голосніше кричить, – розповів Андрій Старух.
Іншим є питання, ким є для когось староста. На думку пана Андрія, для міського голови староста – це представник місцевого самоврядування в селі, який має обов’язки управлінця, професійного чиновника – реєстрація місця проживання, акти обстежень, добросусідство, військовий облік… Це особа, яка виконуватиме чимало обов’язків працівників соціальної сфери. Також для міського голови це принциповий захисник спільних інтересів у питанні вирубки лісу, самозахоплення земель громади тощо.
– До голів громад часто звертаються жителі, які пропонують на посаду старости родичів, друзів. Або таких колишніх працівників, до роботи яких є чимало запитань щодо професійності. Є чимало хороших пропозицій. Інколи, навпаки, пропонують винести за дужки професійні та ділові якості, бо треба, щоби людина «доробила до пенсії». Інколи села діляться на ворогуючі табори, кожен з яких категорично не сприймає іншу кандидатуру. Інколи жителі більшого села вимагають не зважати на кандидатуру з меншого села цього старостинського округу, – відверто каже пан Андрій.
Інший аспект – нерозуміння того, що староста на відміну від голови вже не матиме власного фінансового та майнового ресурсу, бо він весь буде у громаді.
– Староста має дбати про збільшення надходжень до бюджету, з якого йтимуть видатки на потреби жителів сіл, а не лише «вибивати» щось для села коштом інших сіл. Так закладається протиріччя між різними інтересами, – вважає мер Монастириськів.
Крім голови громади та жителів, свої уявлення про старост також мають депутати рад, які їх затверджують.
– У чомусь вони збігаються з уявленнями про кандидатуру старости з жителями та головами громад, в чомусь розходяться. Так закладається ще один конфлікт інтересів. І ці розбіжності накладаються один на одного. Який би не був персональний склад старост, він обов’язково багато кому не сподобається. Звичайно, ведуться різні консультації з різними депутатами, адже затверджувати старост – це компетенція депутатів. Тому однозначно те, що пропонують голови громад, уже є певним компромісом, – каже Андрій Старух.
Мер Монастириськів проаналізував по своїй громаді, що частіше пропонують на посади старост жінок, ніж чоловіків, старших людей, ніж молодших. Питання освіти підіймають інколи, щоби «завалити» кандидата, який чомусь не подобається.
Зауважимо, що в Монастириській громаді вже призначено всіх старост. Зробивши висновок, як це відбувалося, Андрій Старух усе ж таки за краще вважає, аби залишили право обирати старост жителям сіл.
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139