Найсвіжіше:
• Помер колишній директор тернопільської школи • Кому необхідно вести облік товарних запасів? • Від ковіду на Тернопільщині померло восьмеро людей • Полівалентну вакцину проти чотирьох різних варіантів COVID-19 розробляє Moderna • Рецепти від господинь: сирник з маком від Світлани Макарової • Син депутата зіпсував газон на стадіоні володаря кубка суперліги Тернопільського району (+відео) • Зроби перший крок до успішного майбутнього сьогодні! • Відповідальність за перебування невакцинованих клієнтів у закладах нестимуть їх власники • З 6 грудня на території Тернопільської громади розпочнуть діяти нові правила карантину • Чи можна вакцинуватись проти COVID-19 людям з аутоімунними захворюваннями • П’яний неадекват направив пістолет на дівчину • Чи можна отримати ковідну тисячу на руки? • Хліб подорожчає до 40 гривень: причини • Уродженка Тернопільщини перемогла у Міжнародному конкурсі краси • На автошляху Мишковичі – Дружба відновлено 5,5 км • Від ковіду на Тернопільщині померло семеро людей • За підтримки «Контінентал» висаджено понад вісім тисяч дерев • У Тернопільській лікарні №2 запрацювало нове медичне обладнання • Людина може легко заразитися після першого щеплення на COVID-19 • Чому наявні вакцини можуть бути менш ефективними проти нового штаму Omicron • У Бережанській громаді затіяли лижно-сноубордові атракції • Гребля Горішньо-Івачівського водосховища в аварійному стані і може програвати • На Тернопільщині в одній із військових частин повісився юнак • Неповнолітня вкоротила собі віку: деталі моторошної смерті у Тернополі • На Тернопільщині працівники Судової Охорони врятували життя людини
rss
«Гідність – це не тільки Майдан, а й наша совість після нього»

Опубліковано: 25 Листопада 2021р. о 10:33 Переглядів: 38



Починаючи з цього тижня ми впродовж трьох місяців знову і знову згадуватимемо Революцію Гідності та вшановуватимемо полеглих на Майдані. Учасники та очевидці ділитимуться в соцмережах спогадами і світлинами. Дехто мовчатиме, тамуючи біль і сльози, а в сотні українських сімей горітимуть пам’ятні свічки… Звісно, не залишиться осторонь і влада із пафосними виступами і вінками до пам’ятників, в оточенні камер і фотооб’єктивів.

Революція Гідності – це той самий феномен сплячо-байдужого українського суспільства, коли воно раптом згадало про свій славетний козацький родовід, коли брат став не проти, а пліч-о-пліч з братом, а свобода і незалежність нарешті набули окресленого смислу і стали стимулом. З кожним нападом, з кожною зачисткою майданців ставало тільки більше. До боротьби повстали і чоловіки, і жінки, навіть діти…

Але за що ми тоді боролися? Пам’ятаєте? Проти чого повставали і з чим не могли більше миритися?

Зізнаймося тепер відверто і чесно: а чи досягнули ми того, за що боролися? Чи справді нам вдалося після Революції почати розбудову держави, про яку мріяли Герої Небесної сотні, підставляючи голови під кулі?

Не проти Януковича ми тоді боролися, і не проти Партії регіонів. А проти зла, яке вони уособлювали. Ось тільки Яника і регіоналів ми позбулися, та зло нікуди не зникло, оселившись у більш комфортному для українців середовищі – у псевдопатріотах в дорогих вишиванках та «простих хлопцях» із фільму про народ і слуг.

Як мало, виявляється, було потрібно для того, щоби зло досягнуло  своєї мети – всього лиш змінити личину.

…Нещодавно я відвідала Польщу, вперше за останніх два роки, на які припадали то локдаун, то карантин. Вразило геть усе: від у 2-3 рази нижчих цін на продукти, ліки, одяг-взуття і навіть сервіс у ресторані – до новонасаджених парків, дотримання великого простору між новобудовами і ще кращої, ніж раніше, інфраструктури. При цьому мінімальна зарплатня у Польщі – понад 15 тисяч гривень.

Ще 30 років тому у них було все так, як і в нас – бідність, дефіцит, безробіття. Сьогодні вони – повноцінна європейська країна, ми ж – наче тільки позавчора вийшли із 90-их. Між нами величезна прірва, і не тільки економічна, а й ментальна.

«Єстем поляк» – ці слова наші сусіди промовляють з гордістю із самого дитинства. У них немає «російськомовних поляків», немає «какая разніца» і тим більше – «краде, але щось робить». Вони з покоління в покоління передають величезну гордість за свою країну і непримиренність у ставленні до історичних ворогів. В Україні після двох Майданів, смертей і розстрілів і далі цвіте буйним цвітом корупція, маленький відсоток чиновників-суддів «виживають» на стотисячні зарплати і пенсії, а десятки мільйонів українців – за межею бідності. Інфляція тільки на продукти харчування за останній рік становила понад 100-140 відсотків, не кажучи вже про комунальні послуги та інші необхідності. Ми лише у пам’ятні дати згадуємо, хто нас нищив голодоморами, і геть забуваємо про це у дні виборів…

Я відчуваю, що дехто мені зараз готовий дорікнути – але ж у нас війна! Насправді ж ми давно програли війну самі собі, забувши про власну гідність і знову обираючи до влади перефарбоване зло. Самі. Без примусу. Без розстрілу чи підкупу. Зневажаючи, насамперед, самих себе і своїх дітей, яким передамо у спадок скалічену убогу країну…

Давайте згадаємо, що найбільше у минулій президентській виборчій кампанії нас привабила не обіцянка розкішного життя «вже завтра», а сміливе гасло: «Прийде весна – саджати будемо». Десь тоді в нас ще жили ті постмайданні сподівання, що зло має бути покараним…

Але весна прийшла, нікого не посадили. І не посадять. Бо, як говорив кримінальний авторитет Антибіотик із відомого серіалу, «в нашій країні вигідніше красти мільйонами, ніж вкрасти ровер. Бо за ровер точно посадять». Та й не треба далеко ходити за прикладами – досить подивитися, що коїться із комунальною землею та бюджетними грішми у містах. І якби десь у Києві, вже в Офісі, а не Адміністрації, дали вказівку «показово покарати винних», то і справи були би порушені, і до судів дійшли би, і сиділи би винні за гратами, а не ходили на волі за копійчаний відкуп. І може би інші при посадах побачили приклад, чим може закінчитися свавілля. І замість власної кишені почали би хоч трохи думати про людей.

Але вказівки з Офісу немає і не буде. Бо «какая разніца». Бо люди самі вибрали – і тих, що в Офісі, і тих, що на місцях. Бо левова частка навіть не пішла на вибори, кинувши на розтерзання зла і своє місто, і країну. І вже навіть совість не підкидає тієї болючої думки про те, чи за таке майбутнє загинула Небесна сотня…


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: ,



Новини
5 Грудня
4 Грудня
3 Грудня
Чи будете ви вакцинуватися від COVID-19?
  • так, але якісною вакциною 44%, 438 votes
    438 votes 44%
    438 votes - 44% of all votes
  • не буду за жодних обставин 20%, 199 votes
    199 votes 20%
    199 votes - 20% of all votes
  • ще вагаюся 13%, 132 votes
    132 votes 13%
    132 votes - 13% of all votes
  • так, якщо це буде безкоштовно 10%, 103 votes
    103 votes 10%
    103 votes - 10% of all votes
  • так, навіть якщо це буде платно 6%, 60 votes
    60 votes 6%
    60 votes - 6% of all votes
  • так, але не раніше ніж за рік 6%, 59 votes
    59 votes 6%
    59 votes - 6% of all votes
Total Votes: 991
10 Лютого, 2021 - 1 Грудня, 2021
Voting is closed
Погода
Реклама
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше