Українська економіка “стала на паузу” через карантин, запроваджений у рамках боротьби з поширенням коронавірусної хвороби. Працюють тільки стратегічно важливі галузі, в тому числі будівництво. Однак карантин, мабуть, вплинув на будівельну галузь загалом і фірму «Креатор-Буд» зокрема. Про це розпочалася наша розмова з гендиректором будівельної компанії Ігорем Богдановичем Гудою.
– Загальнонаціональний карантин в Україні негативно вплинув на світову та українську економіку зокрема. Обмеження в пересуванні, відсутність громадського транспорту та всі запроваджені комплексні заходи в боротьбі з пандемією «ввімкнули» бізнес у режим очікування. Після того, як уряд дозволив будівельникам працювати, ми відновили свою роботу і працюємо за штатним графіком, використовуючи дистанційні онлайн-комунікації.
«Усі без винятку будівельні майданчики, де ми зводимо свої об’єкти, працюють у звичному режимі»
– Чи відчують забудовники певні проблеми із продажем нерухомості, адже в українців значно знизилась купівельна спроможність, відповідно вони витрачають гроші передусім на продукти першої необхідності?
– Початок карантинного періоду справді супроводжувався людським страхом і напруженням, і це вплинуло на купівельні настрої на ринку нерухомості. Сьогодні ситуація стабілізується і люди активніше цікавляться пропозиціями житла та комерційної нерухомості. Кілька останніх років будівельний ринок відчував стабільність і зростання. Економічна криза, яку світ відчуває сьогодні, – штучна, спричинена пандемією коронавірусу, тому ми сподіваємось, що відновлення бізнесу відбудеться значно швидше, аніж під час попередніх економічних криз.
Зростання долара та девальвація гривні спричинять зростання активності покупців і спонукатимуть до придбання квартир тих, хто тримав свої заощадження в іноземній валюті, а також інвесторів, що розраховують отримати прибуток, вкладаючи кошти у первинне житло. Тому загальна тенденція економічної кризи буде збережена і тимчасовий спад швидко перейде у стрімке зростання попиту на житло.
– За несприятливих умов на будівельному ринку експерти стверджують, що частина компаній (20-25% від загальної кількості) можуть відчути системну кризу та будуть змушені призупинити реалізацію власних проєктів або ж шукати партнерів для того, аби не було зупинок у будівництві. Наскільки в цьому плані міцно на ногах стоїть «Креатор-Буд», очевидно, допомагає в цьому стратегічне планування на кілька років уперед?
– Ми сподіваємось на те, що карантинні заходи в Україні будуть поступово послаблюватись і компанія швидко надолужить темпи у будівництві. Сьогодні всі без винятку будівельні майданчики, де ми зводимо свої об’єкти, працюють у звичному режимі. Компанії «Креатор-Буд» 14 років, і ми зуміли пережити вже не одну економічну кризу. Підприємство володіє достатнім фінансовим ресурсом та запасом будівельних матеріалів. Ми справді стратегічно плануємо свою роботу, маємо багаторічний досвід і тому відчуваємо, що міцно стоїмо на ногах.
«Незважаючи на те, що ми живемо в період економічної кризи, ціна на житло не падає»
– 60% ціни квадратного метра становить вартість будівельних матеріалів і комплектуючих. Частина з них мають імпортне походження і закуповуються за іноземну валюту, вартість якої по відношенню до гривні постійно скаче. Як впливає цей факт на собівартість квадратного метра і відповідно кінцеву вартість житла для покупців нерухомості?
– Очевидно, якщо гривня девальвуватиме, то вартість будівельних матеріалів, які імпортуються з-за кордону, зростатиме, і як наслідок збільшуватиметься кінцева вартість нерухомості. Незважаючи на те, що ми живемо в період економічної кризи, ціна на житло не падає, навпаки, на деякі сегменти, зокрема бізнес-класу та еліт-класу, зростає.
– Фахівці стверджують, що перечекати кризу, сидячи на валізі з готівкою, — це погана ідея. Саме в цей період, зважаючи на курсові коливання, можна виграти купуючи нерухомість на первинному ринку, адже згодом ціни на житло будуть тільки рости. Чи має право на життя таке твердження?
– Цікаві інвестиційні пропозиції є, але їх потрібно правильно оцінити. Розвиток ринку нерухомості та його цінові тренди мають циклічність, тому в довгостроковій перспективі інвестиції в нерухомість принесуть невеликий, але стабільний дохід. Дехто з інвесторів у випадку падіння цін орієнтується на здачу нерухомості в оренду. А далі очікує на період зростання цін на ринку нерухомості.
– Якщо на Вашому підприємстві мало місце скорочення об’ємів будівництва на час карантину, то чи відбилося воно на скороченні робочих місць?
– Скорочення об’ємів будівництва відбулося за рахунок того, що наші працівники були у вимушених відпустках у зв’язку з оголошенням карантинного періоду. Як тільки уряд дозволив будівельній галузі працювати, ми відновили свою роботу в повному обсязі. Усі робочі місця компанія «Креатор-Буд» зберегла.
«Компанія «Креатор-Буд» активно працює над розширенням географії своїх об’єктів»
– Який прогноз, коли будівельна галузь України зможе вийти на докарантинний рівень?
– Відповідні прогнози – це компетенція влади. А ми як будівельна галузь є наслідком її дій. Якщо достатньо в державі буде залучено обігових коштів, не заморожуватимуть кредитування, вчасно надаватимуть соціальні виплати, це й буде індикатором того, що в країні економічна стабільність. Це буде першим сигналом того, що Україна починає виходити з кризи, а отже, і будівельна галузь як її складова.
– У зв’язку з тим, що з-за кордону повернулося багато наших земляків, у тому числі будівельних професій, а кордони закриті, то чи будете в майбутньому їх запрошувати на роботу, коли будівельна галузь підніматиметься?
– За необхідності ми залучатимемо працівників будівельних професій, які повернулися з-за кордону і шукають працевлаштування в Україні. Але думаю, що більшість наших заробітчан все-таки орієнтовані повернутися на роботу в ті країни, звідки вони приїхали у зв’язку з вимушеними обставинами. Попит на українців за кордоном залишається високим, і це тільки питання часу.
– Відомо, що тернопільська компанія «Креатор-Буд» вийшла далеко за межі Тернополя і нині активно працює у Києві та Львові. Чи плануєте й далі розширювати географію, скориставшись певним затишшям, мабуть, розробляєте якісь цікаві будівельні проєкти на найближче майбутнє?
– Так, компанія «Креатор-Буд» активно працює над розширенням географії своїх об’єктів. Ми зводимо житлові комплекси у кожному мікрорайоні Тернополя, завершуємо будівництво одного з наймасштабніших комплексів у Львові на вулиці Стрийській. На завершальному етапі також житловий будинок у столиці на проспекті Науки. У березні цього року компанія «Креатор-Буд» стартувала з новим комплексом бізнес-класу Creator City на вулиці Дегтярівській, принагідно кілька слів про новий столичний комплекс.
CREATOR CITY – це втілення абсолютно нового формату нерухомості, це симбіоз дизайну і технологій та ідеальне місце для зрілого покупця.
CREATOR CITY – це сучасна, стримана і функціональна архітектура, енергоефективні та інноваційні інженерні рішення, власна повноцінна й розвинута соціальна і торгово-сервісна інфраструктура, безпечна і закрита прибудинкова територія «без автомобілів» із власним ландшафтним парком з кількома функціональними зонами рекреації, сучасні та безпечні дитячі ігрові та спортивні майданчики, продумане сучасне і зоноване планування квартир, що відповідає найвимогливішій аудиторії бізнес-класу, зручна логістика з усіма районами міста.
CREATOR CITY – один з перших багатофункціональних житлових комплексів у Києві, який проходить сертифікацію за системою BREEAM.
BREEAM – це британський метод оцінки енергоефективності будівель за принципом «зеленої сертифікації», який дає комплексну оцінку об’єкта за сукупністю споживчих властивостей.
Наявність сертифіката BREEAM (BRE Environmental Assessment Method) означає, що об’єкт буде економно використовувати спожиті ресурси (електрика, тепло, вода), а витрати на експлуатацію помітно зменшаться – до 35% економії у порівнянні з несертифікованими об’єктами.
Детальна інформація про комплекс CREATOR CITY на сайті www.creatorcity.com.ua.
«Креатор-Буд» готується до старту нових цікавих житлових об’єктів у Тернополі, Львові та Києві. Про них ми розповідатимемо згодом.
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139