… Задоволений собою, Сергій темною вулицею Гусятина поспішав додому. Ще вдень йому вдалося зрубати у лісі гарну ялинку. Він розумів, що вчинив злочин, за який правоохоронці його можуть оштрафувати, не дивлячись, що він є неповнолітнім та з багатодітної родини. Відтак лісову красуню заховав у сосняку, а вже у сутінках повернувся по неї.

До рідної хати було вже недалеко, як раптом пригадав, що здавна цієї ночі парубки робили збитки батькам, у кого дівчата на виданні (подія відбулася 12 грудня 2019 р.). От тільки поблизу ніхто з юнок не жив.

«А чому б не заглянути до Н-ів?» – подумав Сергій.

Дядька Романа він знав змалечку. Як подорослішав, не раз допомагав йому по господарству, за це сусід платив хлопцеві 25-50 грн. Гроші, може, й не великі, проте підліткові було приємно відчувати, що він їх чесно заробив. Щоправда, інколи міг й сам потягнути пару гривень із сусідського гаманця. При цьому виправдовував себе, що Н-и і так багаті: мовляв, дядько – бізнесмен, он який у нього гарний будинок, має машину і величезний гараж. Він і не помітить, якщо зникло пару гривень.

Уже в суді чоловік зазначив, що все помічав, але не хотів звертатися до поліції, аби не псувати життя юному сусіду.

Тим часом Сергій заховав ялинку та майстерно переліз через кам’яний паркан. Парубок знав, що собаки у дворі нема, однак не забув про встановлені відеокамери. Роззирнувшись, попрямував до припаркованої іномарки і тихенько потягнув на себе дверцята зі сторони водія – зачинені, за ним – також. Однак інші дверцята виявились незачиненими: певно, хтось із родичів-пасажирів залишив. Молодик заліз усередину й почав нишпорити у салоні.

Згодом у Гусятинському районному суді юний крадій намагався переконати присутніх, що лише хотів пожартувати, наробивши сусідові збитків: мовляв, планував зняти водійське сидіння, але воно було міцно прикручене болтами. Тоді хлопчина понишпорив у «бардачку», а потім підняв підлокітник і побачив там 250 грн. Йому вистачило й цього. Задоволений, виліз із автомобіля, переліз назад через паркан, забрав ялинку й поспішив додому.

Крадіжку виявили випадково. Пару днів потому дочка Н-ого зауважила на стіні брудний слід від чоловічого взуття та запитала батька. Той здивовано розвів руками, а потім відкрив машину й одразу виявив зникнення грошей.

Тим часом зять передивився записи з відеокамери і натрапив на фрагмент, коли юнак у знайомій зеленій куртці з темними смугами зістрибує у двір і залазить у чуже авто. Також добре видно, як він дістає гроші та втікає.

Потерпілий викликав поліцію, а коли приїхала слідча група, на підтвердження своїх слів передав відеозапис ночі з 12-го на 13-е грудня.

Того ж дня працівники поліції постукали у двері до хати, де мешкав злодійкуватий хлопчина. Сергій розгубився й одразу зізнався у скоєному, а коли правоохоронці пішли, разом із матір’ю вирушив до сусідів і повернув гроші, вибачився та попросив забрати заяву. Але ображений потерпілий відмовився. Варто зазначити, що юнакові інкримінувалася не просто крадіжка, а «з проникненням в інше сховище» (тобто ч.3 ст. 185 КК України), за що законодавцем передбачено від 3-х до 6 років позбавлення волі.   

Під час розгляду справи Гусятинським районним судом парубок визнав свою вину та запевняв, що більше ніколи не вчинить нічого протизаконного. Зізнався, що в той період його відрахували з вищого навчального закладу Тернополя, от він і ступив на слизьку стежку.

Потерпілий вибачив юнакові і просив суворо його  не карати та не позбавляти волі. Врахувавши всі ці факти, Феміда не була суворою до парубка. Хоча вироком суду його й засуджено до 3-х  років позбавлення волі, водночас застосовано випробування та призначено рік іспитового строку.

Дуже хотілось би, аби Сергій дотримався своєї обіцянки і більше ніколи не пішов на злочин. З етичних міркувань імена героїв у публікації змінено.

Олена Густенко