Як народними засобами вилікувати запаморочення

Запаморочення – відчуття хворим обертання його самого або оточуючих предметів, провалювання, падіння, нестійкості підлоги. Запаморочення є симптомом багатьох хвороб, зокрема синдрому Меньєра, лабіринтиту та інших захворювань внутрішнього вуха, енцефаліту, порушення мозкового кровообігу, струсу та контузії мозку, пухлин мозку, мозочкових порушень. Нерідко запаморочення приєднується до вегетативних порушень, неврастенії, істерії. Запаморочення буває при недокрів’ї, іноді при глистах.

За сильного запаморочення хворий втрачає здатність зберігати рівновагу тіла. Йому здається, нібито всі предмети рухаються. Під час ходьби хворий часто хитається, хапається за все, аби не впасти. Навіть під час сидіння та лежання йому здається, що він падає.

Приступи запаморочення тривають від кількох хвилин до кількох годин. Як правило, запаморочення супроводжується нудотою, блюванням, підвищеною пітливістю, зміною частоти пульсу, коливанням тиску. При хворобі Меньєра приступ запаморочення супроводжується шумом у вухах, порушенням рівноваги, появою ністагму (мимовільне тремтіння очних яблук), блюванням. Спостерігаються зниження слуху (тимчасове або постійне), почервоніння обличчя, кропив’янка, вазомоторний риніт. Обертальне запаморочення виникає за безпосереднього ураження лабіринту вуха. Запаморочення та блювання характерні для пухлин черепної ямки. Зрідка запаморочення буває еквівалентом епілептичного приступу. Воно може виникнути від руху, пов’язаного з колиханнями тіла (наприклад, під час хитавиці на морі), або під час швидкого обертання на каруселях. Нервове, істеричне запаморочення виникає у разі виснаження, надмірних душевних зворушень. Ця недуга супроводжує і хвороби органів травлення, буває при запорі, отруєнні алкоголем, вдиханні отруйних речовин. Найчастіше воно виникає при хворобах печінки. Вилікувати запаморочення, за словами нашого позаштатного консультанта – медика і валеолога Галини Кожій, можна і народними засобами.

– Пані Галино, як засобами народної медицини лікувати цю недугу?

– Лікування запаморочення проводять залежно від його причини. При приступах запаморочення хворому треба забезпечити повний спокій. При синдромі Меньєра призначають щадну, переважно молочно-рослинну дієту. Під час приступу на голову слід накласти холодний компрес, зігріти ноги, розтерти їх, аби кров відтягти від голови.

При симптомокомплексі Меньєра, неврозі рекомендують таку суміш: трава собачої кропиви серцевої – 20 г; кореневища з коренями валеріани лікарської – 10 г; плоди кмину звичайного – 20 г; плоди фенхелю звичайного – 20 г. Столову ложку суміші залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15 хв. Приймати по 1/4 – 1/3 склянки 3 рази на день теплим.

– А яке лікування запаморочення Ви можете запропонувати при захворюванні Меньєра?

– При цій недузі використовують траву льонку звичайного: 1 столову ложку залити 200 мл води, довести до кипіння, настояти 3 год. Пити по 1/2 склянки вранці та ввечері. Дітям віком до 7 років давати по 1 чайній – 1 столовій ложці на прийом.

– Чи варто під час лікування запаморочення застосовувати ванни, масажі та інші прийоми без застосування лікарських рослин?

– Якщо причиною запаморочення є припливи крові до голови, треба класти хворого так, аби голова була вище за тулуб, застосовувати прийоми для відпливу крові від голови.

Щоденно робити парові ванни для ніг по 15-20 хв, після яких гомілки та стегна облити прохолодною водою. На ніч накласти збуджувальне обгортання гомілок. Зранку зробити обтирання всього тіла водою кімнатної температури. Час від часу приймати сидячі ванни температури 25-27°С тривалістю 15 хв. При запорі рекомендую ставити клізми.

Рекомендують масаж шиї, розтирання лоба та скронь, розминання та розтирання рук і ніг, грудей і спини змоченими холодною водою руками. Корисно також робити повертання голови і тулуба. Іноді полегшення настає після кількох ковтків холодної води.

При хронічних запамороченнях рекомендують ходити босоніж, особливо по траві.

Якщо запаморочення зумовлене недокрів’ям, треба нахилити голову хворого, а коли він лежить, то опустити її нижче, аби кров прилила до голови. Відтяжне лікування в цьому разі проводити недоцільно. Рекомендують обмивати верхню частину тіла водою температури 22-25°С.

– А які лікарські трави, їхні суміші та настоянки з них варто вживати для ефективного лікування цієї недуги?

– При запамороченні призначають лавандову олію по 2-5 крапель на цукрі два рази на день, настоянку трави рути запашної (1:5) на 40-відсотковому спирті етиловому по 10-12 крапель два рази на день (дають дітям, що старші за 10 років). Дітям віком до 10 років готують настій трави рути запашної: одну чайну ложку залити 300 мл перевареної води кімнатної температури, настояти упродовж 8 год, процідити. Давати по 20-50 мл 3-4 рази на день перед уживанням їжі.

На Прикарпатті подрібнене листя рути змішували з олією і по кілька крапель вживали при запамороченні.

Зменшує запаморочення відвар трави буквиці лікарської: одну столову ложку залити 250 мл води, настояти 1 годину, кип’ятити 10 хвилин на малому вогні, охолодити, процідити. Приймати по 30- 60 мл чотири рази на день перед уживанням їжі.

При повторних приступах запаморочення призначають таку суміш: трава буркуну лікарського, трава буквиці лікарської, трава приворотня звичайного, листки подорожника великого, листки смородини чорної, трава первоцвіту весняного, трава суниць лісових, листки горіха волоського, квіткові кошики нагідок лікарських. Усе – по 50 г. Дві столові ложки суміші залити 500 мл води, довести до кипіння, прокип’ятити 10 хвилин на малому вогні. Приймати по 30-70 мл три рази на день перед вживанням їжі упродовж одного місяця.

При запамороченні корисно приймати мумійо вранці або на ніч, запиваючи молоком чи чаєм. Дітям віком до 3 років давати по 0,01-0,02 г, до 7 років – по 0,05 г, від 8 до 14 років – по 0,1 г, старшим за 14 років дітям і дорослим – по 0,2-0,3 г.

Авіценна під час приступів запаморочення рекомендував приймати мумійо, ставити клізми, нюхати подразні засоби (чорнушку). Якщо його причина шлункового походження – викликати блювання.

При запамороченні рекомендують загальнозміцнювальне лікування, заспокійливі засоби, водолікування. Передусім треба проводити лікування з приводу основної недуги. А тому слід ретельно обстежити хворого.

Олесь Миколайчук

Джерело: Тижневик "Номер один"