Пошук матеріалу на тему, яку сьогодні обговорюють мої однопартійці, привів мене до обласної універсальної бібліотеки в Тернополі. Слід відзначити, що міська влада робить капітальний ремонт фасаду старого будинку, який є окрасою давнього міста.
Особисто для мене це щось більше, аніж бібліотека, яку в минулому знали як бібліотеку імені Затонського, адже я виріс у будинку навпроти. Щоправда, тоді був там нечастим гостем. Підіймаючись сходами старої будівлі, я згадав свої відчуття, коли востаннє відвідував цей заклад. Ті самі столи у читальному залі, той ще запах старих книжок, тиша, спокій і допитливий погляд бібліотекаря, який вивчає кожного, хто завітав.
Приємно вразив і той факт, що було багато молоді, а це один з критеріїв оцінки освітнього рівня нашого майбутнього. Проте, яке майбутнє чекає нас і наших дітей, залежить від того, як буде розвиватися країна.
То все-таки, яка модель європейської держави найбільш успішна? Парламентська форма правління є домінуючою в Європі, 32 з 50 суверенних держав – парламентські республіки. Прем’єр-міністр, як канцлер, повинен акцентувати свою увагу на економіці та соціальних питаннях. Зараз економіка держави в глибокій кризі, потрібно шукати компромісні рішення з реструктуризації зовнішнього боргу, а ріст ВВП у 2% для України – шлях у безвихідь. Аби не відставати від провідних країн світу, Україні потрібен економічний ріст від 10% до 15% щорічно. Потрібна стратегія розвитку. Китай планує стратегію на 50 років. Євросоюз – до 2050-го. Якщо ми не будемо розуміти, як міняється світ і де наше місце в глобальній конкурентній економіці, можемо залишитись у позавчорашньому дні.
Моя думка, як і моїх товаришів по партії «Основа», полягає в тому, що питання президентських повноважень потрібно акцентувати саме зараз, тому що це основне питання для розвитку країни.
Сьогодні Україна де-юре є парламентсько-президентською республікою, а де-факто – всім управляє президент. Усі гілки влади вибудувані так, що вони обслуговують його інтереси, сприяють узурпації повноважень і підсилюють корупцію у вищих ешелонах системи державного управління.
Цим і обумовлена управлінська криза нинішньої влади, коли незрозуміло, хто і за що відповідає. От це і породжує недовіру до влади в цілому. І змінити країну можливо, лише повернувши довіру до влади шляхом конституційної реформи.
Аналізуючи міжнародний досвід на прикладі Європарламенту, який затвердив скорочення кількості євродепутатів після виходу Британії із ЄС з 751 до 705, питаю себе: то чому не переглянути питання про склад ВР?. Адже 450 депутатів – це було актуально для України в 1990-х роках. Сьогодні в такій кількості немає змісту.
Більш того, тільки в липні управління справами Верховної Ради виплатило народним депутатам і працівникам апарату 16,3 мільйона гривень відпускних. Можливо, для бідної держави такі витрати потрібно скоротити?
Сергій Тарута є співавтором законопроекту №7366-6, який пропонує проводити вибори на основі пропорційної виборчої системи з голосуванням за виборчі списки партій і блоків у загальнодержавному виборчому окрузі. Мажоритарна система повинна бути спрощена.
Ще один важливий параметр, який пропонується в законопроекті 7366-6, – це спрощення реєстрації виборців через особистий електронний кабінет. Такий механізм дозволить взяти участь у виборах студентам, усім заробітчанам, переселенцям, усім тим, хто не довіряє нинішній владі, потрібно представити цивілізовану можливість електронного голосування.
Андрій Іванович Ніколаєнко – голова нашої партії – зазначає, що застосування технології «блокчейн», а це електронний захист, відкриє можливості для створення зовсім іншої України.
Партія «Основа» разом з експертами розробляє проект закону про електронне голосування, адже в Естонії, Азербайджані, Киргизії цей механізм уже працює. У 2014 році на виборах в Європарламент 30% естонських виборців змогли проголосувати за допомогою електронних гаджетів.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", економіка, Забігайло, партія Основа, тернопільські новини
7508