Не дарма у народі кажуть: кому війна, а кому мати рідна. Адже саме під час збройних конфліктів чи надзвичайних ситуацій найпростіше провертати усілякі темні справи. Бо хоча золото миють у чистій проточній воді, нечесні доходи «відмивають» у каламуті.
От і старший солдат військової частини, що розташована в Тернополі, вирішив під час служби в армії дарма часу не гаяти, а використати з користю. Мовляв, ще не відомо, куди занесе тебе військова доля в ході антитерористичної операції. А сім’ю – молоду дружину та маленьку дитину потрібно забезпечувати!
Тим паче, що наш кримінальний герой був хоч і невеликим, але керівником – начальником польової лазні взводу роти матеріального забезпечення. Простіше кажучи, міг списати, скажімо, пальне.
Отож якось молодик розговорився із підприємцем. І той між іншим поцікавився, чи не можна купити у нього дизельного палива.
«Скільки треба?» – хитро посміхаючись, поцікавився солдат. – «Літрів 100 можеш? А більше?» – загорівся бізнесмен. – «300 вистачить?» – підбурив торгаш у погонах. – «Добре! Але й ціна має бути нижчою». – «По 15 грн. за літр – нормально?» – По руках», – зрадів покупець.
Наостанок підприємець обговорив із військовим, де і коли зустрінуться.
Відтак на початку березня 2017 року в обідню пору під міст, що веде до будівельного супермаркету «Епіцентр» у Тернополі, під’їхали два авто. І з військового у звичайну цивільну вантажівку обидва водії (один із них був, зрозуміло, у військовій формі) поспіхом почали переносити бочки та каністри з пальним. Загалом було перенесено дві столітрові бочки, п’ять – 20-літрових й одну 30-літрову каністру. Таким чином загалом рядовий продав 330 л дизельного палива по 15 грн/л. До відома, на той час літр солярки коштував понад 17 грн.
Та коли, здавалось би, купівля-продаж завершилися, вантажівки оточили поліцейські авто, старшого солдата затримали.
Два з половиною роки тривало слідство та судовий розгляд кримінального провадження. Зрештою обвинувачений повністю визнав свою вину за ч. 2 ст. 191 КК та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором і просив суворо не карати.
Зважаючи, що все пальне до останньої краплі повернули військовій частині, Феміда досить поблажливо поставилась до військового: вироком Тернопільського міськрайонного суду до розкрадача військового майна застосували службове обмеження строком на 1 рік із відрахуванням 10% із грошового забезпечення – у дохід держави. Також протягом зазначеного часу він не має права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
До речі, санкція 191-ї статті частина 2 Кримінального кодексу передбачає до 5 років обмеження або позбавлення волі з позбавленням права до 3-х років обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Ось так, адже Батьківщину потрібно охороняти, а не розкрадати…
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", крав пальне, новини Тернопільщини
4139