Обабіч вулиці ім. Князя Василька у Теребовлі, в самісінькому центрі міста, розцвіли поодиноко каштани.
Рослини, як і всі живі організми, мають свій певний біологічний годинник, за яким проходить їх розвиток, у тому числі й розмноження. У квіткових рослин за цим годинником проходить цвітіння переважно навесні, наприклад у каштана – в травні.
Цвітіння ж у вересні, коли більшість живих організмів готуються до зими, – аномальне явище.
Коли біологічний годинник у квіткових рослин «псується», тобто збивається через жаркі літо та осінь, вони можуть вдруге цвісти. Найчастіше таке явище притаманне рослинам, завезеним з інших кліматичних зон. Можливо, такий процес і милує людське око, але для рослин він шкідливий. Це власне друге цвітіння, а не передчасне, і під час нього генеративні бруньки (квіткові бруньки, які несуть у собі, окрім зародків пагонів, також зародки квіток та суцвіть), які формувалися в кінці весни та ціле літо, використовуються восени, а не весною. І тому навесні цвіт дерев уже буде малим і не буйним через використані восени квіткові бруньки.
Дане явище має й інший бік медалі – річ у тім, що вдруге переважно зацвітають ті рослини, які проростають на узбіччях доріг, в густонаселених містах, де існує велика загазованість повітря, а також забруднення пилюкою. Рослин «збиває з пантелику» не лише природа, а й люди через свою байдужість та безтурботність до довкілля. Раніше у великих містах за допомогою гідробурів вводили на глибину до 70 см спеціальні поживні речовини для дерев, корені яких прикриті асфальтом чи іншим покриттям. Ще якихось 10-15 років тому в Теребовлі були міські поливальні машини, які два рази на добу скроплювали міські вулиці та рослини на їх узбіччях. Тепер же поливання переважно відсутнє і рослини стоять вбрані в панцирі з пилюки і у «асфальтні чоботи» та й чекають благ, хоч би співчуття від людей.
Є і третій, можливо, найголовніший бік процесу повторного цвітіння квіткових рослин, а саме – глобальне потепління на земній кулі загалом і клімату в Тернопільській області зокрема. Якщо знову поглянути у глиб років, то ще тих самих 10 років тому в нашій області ніхто й не мріяв про вирощування баштанних культур з родини гарбузових, таких, наприклад, як диня та кавун. Нині ж їх з успіхом вирощують у власних садибах нашої області багато людей і, напевно, скоро це будуть робити аграрії у великих масштабах і не лише у її південних регіонах, а у північних.
І останній момент описуваного процесу, на перший погляд, з області фантастики: це ж попередження, дане природою людям, а чи й Божі знаки. На жаль, їх ще ми не до кінця сприймаємо серйозно, а все намагаємось не допомагати природі, а переборювати її, «ламати через коліно», як колись це робилося за радянщини, тоді й лозунг висів повсюдно про це.
Віктор Аверкієв
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: каштани, Теребовля
4139