3 листопада 2021 року колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги засудженого Олександра П. та його захисника на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 10 серпня 2021 року, якою стороні захисту відмовлено у задоволенні клопотання зарахувати Олександрові З. у строк відбування покарання термін попереднього ув’язнення з 1 грудня 2020 року по даний час.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, засуджений та його захисник подали апеляційній скарги та просили дану ухвалу скасувати та задовольнити клопотання адвоката.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, вироком Тернопільського міськрайонного суду від 3 липня 2020 року Олександра З. визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.121 КК України (організація умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб на замовлення) та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі. А саме Олександра З. визнано винним в організації нападу та нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть громадського активіста з м. Кременця Віталія
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року вирок Тернопільського міськрайонного суду залишено без змін. На підставі п.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року) в строк призначеного покарання Олександру З. зараховано термін його попереднього ув’язнення з моменту затримання 8 червня 2016 року по 23 листопада 2020 року із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
23 листопада 2020 року вирок набрав законної сили.
Крім того, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 5 січня 2021 року задоволено клопотання засудженого Олександра З. залишити його у ДУ «Чортківська УВП (№26)» для можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та підготувати касаційну скаргу. Також частково задоволено клопотання прокурора від 1 грудня 2020 року про переведення засудженого до Луцького слідчого ізолятора для проведення з ним слідчих дій в межах іншого кримінального провадження, передбаченого ч. 4 ст. 27 п.п. 6,11 ч. 115 КК України (підбурення до умисного вбивства з корисливих мотивів, вчинене на замовлення).
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що місцевий суд виніс законне та обґрунтоване рішення і підстав для його скасування немає.
Так, апеляційний суд вказав на відсутність підстав застосувати до засудженого п. “ґ” ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, оскільки попереднє ув’язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили (ч.1 ст. 1 Закону України “Про попереднє ув’язнення”).
Сам факт залишення Олександра З. у Державній установі “Чортківська установа виконання покарань №26” для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та перебування в Луцькому СІЗО з метою проведення слідчих дій в межах іншого провадження не може бути підставою для застосування до нього положення п.”ґ” ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року), оскільки на той час вирок стосовно Олександра З. уже набрав законної сили. Аналогічна позиція міститься у висновку Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року в справі №497/349/16-к, відповідно до якого ч.5 ст.72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року визначає правила зарахування у строк покарання саме термін попереднього ув’язнення, а не будь-який період перебування особи в установах попереднього ув’язнення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги засудженого Олександра З. та його захисника залишила без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції — без змін.
Джерело: Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
Мітки: апеляція, Віталій Ващенко, вбивство, Кремнець
22367