Менше року тому ледь не вся Україна збирала кошти на порятунок маленького Русланчика з Хоросткова. Йому терміново потрібна була пересадка кісткового мозку. І коли часу залишалося обмаль, а коштів на лікування не вистачало, народний депутат Микола Люшняк домігся, щоб держава виділила кошти на операцію. Нині хлопчик видужує і з радістю приймає в гостях людей, які допомогли врятувати життя.
На очах матері сльози, але цього разу – від щастя. Жінка ні на мить не втрачала надії, що сина Руслана таки вдасться врятувати, тому оббивала пороги всіх можливих благодійних фондів і меценатів. І допомога таки не забарилася.
«Я з перших слів бачила, що Микола Люшняк – людина, до якої можна звернутися по допомогу, і яка допоможе нам. Завдяки вам і вашій підтримці, наш синочок зараз з нами і здоровий», – не стримуючи сліз, каже мати хлопчика Марія Кравець.
Коли Руслану було всього 5 років, у нього виявили пухлину нирки з метастазами, а вже згодом – четверту стадію тромбозу нижньої вени й правого передсердя та метастази в легенях. За рік хлопчик прийняв 18 курсів хіміотерапії в Києві, йому видалили одну нирку, зробили операцію на серці та легенях. Батьки були впевнені, що вже вилікували сина. Однак не минуло і року, як дитину атакувала хвороба кісток. Тож питання проведення термінової операції у Польщі постало дуже гостро. Кошти потрібно було зібрати максимально швидко. Народний депутат України Микола Люшняк взяв справу під особистий контроль і допоміг родині одержати державні кошти на лікування. Сума не мала – 112 тисяч євро.
«З чим найбільше ми зіткнулися, це з бюрократизмом, який існує в Міністерстві. Я хочу відмітити Віктора Вікторовича Шафранського, який на той час був заступником Міністра охорони здоров’я і мені дуже допоміг у цьому. Також хочу подякувати Ользі Богомолець, голові комітету охорони здоров’я, яка так само своїм авторитетом допомагала, – розповідає народний депутат України Микола Люшняк. – Зі всіх сторін ми ламали цю бюрократію, і, як ви бачите, якщо є бажання врятувати людське життя, яке є безцінне, ніякі перешкоди не страшні».
Русланчик мужньо витерпів болісне лікування у Польщі і тривалу реабілітацію. Нині він бадьорий і сповнений оптимізму, адже вдома – особливі гості. «Я дуже вам дякую за все. Знаєте, вдома найкраще» – радіє Руслан Кравець.
А вже наступного року можуть проводити такі операції, а відповідно і рятувати більше життів, в Україні. Для цього депутати ухвалили необхідні закони.
«У 2016 році прийнято багато законопроектів, які допоможуть такі операції проводити у нас. В нас є хірурги, але щоб вони не виїжджали за кордон, щоб могли тут оперувати. Це є закон про трансплантологію, а також декілька інших законодавчих ініціатив, які прийнято в першому читанні. Я думаю, що в 2017 році вони запрацюють. Такі операції можна буде проводити тут, вони значно здешевлюються», – зазначив народний депутат України Микола Люшняк.
Джерело: Тижневик "Номер один"
2230