В останній тиждень листопада у судах Тернополя слухалось декілька кримінальних справ щодо нападників на депутатів Тернопільської міської ради Ігоря Турського та Івана Сороколіта.
Характерно, що обидва злочини багато в чому схожі, оскільки на політиків-однопартійців-однодумців напали не десь у темному підворітті, а в білий день у центрі міста. Хулігани не ховалися від перехожих і камер відеоспостереження, а діяли цинічно, холоднокровно й нагло. І хоча виконавці-відморозки належать до кардинально протилежних категорій: 29-річний Станіслав Л. ніби хворий на СНІД (як заявив у залі суду його адвокат), а 23-річний Богдан Ч. воював на сході країни, внаслідок чого страждає на посттравматичний стресовий розлад, беззаперечно, пересічні громадяни швидше симпатизуватимуть смертельно хворому та герою АТО, ніж депутатам. Водночас і для Феміди ці факти – так звані пом’якшуючі обставини при винесенні вироків.
80 тисяч – і на волю
Отож щодо нападу на Ігоря Турського. Нагадаю, 22 лютого ц.р. приблизно на початку п’ятої години вечора політик разом із товаришем-однопартійцем Іваном Сороколітом йшли вул. Грушевського. Неподалік магазину «Тайстра» їх наздогнав невідомий молодик у чорному одязі, підбіг, зазирнув в обличчя (переконувався?) і вдарив ззаду Турського ножем. Імовірно, мітив у спину, але не врахував ріст і товсту зимову куртку, тож лезо потрапило в ногу (за висновками судового медексперта, глибина рани сягала 10 см), а потому… хоробро накивав п’ятами.
Вже за декілька днів поліція встановила особу нападника – ним виявився 29-річний Станіслав Л. із Кривого Рогу Дніпропетровської області. Характерно, що за кілька тижнів до нападу на сайті “Work.ua” він розмістив оголошення про пошук роботи охоронцем із вимогою – зарплата 8 тис. грн. і повна зайнятість. Про себе написав, що за освітою шахтопрохідник, але вже 2 роки несе нелегку вахту в охороні відомого місцевого підприємства “Беютага” (видобуває та обробляє граніт). Також зазначив: “Спортсмен, без шкідливих звичок”, і прикріпив своє фото зі спортзалу. Проте жодного слова про ВІЧ-інфекцію чи проблеми зі здоров’ям! Водночас лишається тільки здогадуватись, яку “роботу” виконував “тітушка” із Кривого Рогу в Тернополі! Невідоме й ім’я замовника, адже Станіслав відмовляється свідчити в суді.
Тим часом на своїй сторінці в соцмережах хуліган «за викликом» написав: «Головне в людях – сміливість і впертість». Сміх та й годі, оскільки сам «герой» цими якостями не вирізняється. Бо після затримання на початку березня під час допиту він повністю визнав свою вину та розповів про всі обставини нападу – і зник та півроку перебував у міжнародному розшуку, аж поки потерпілий не зустрівся із керівництвом Тернопільського обласного управління поліції. І сталося диво: нападник здався правоохоронцям!
Під час розгляду справи у Тернопільському апеляційному суді на запитання, де ж він знаходився з квітня по листопад, Станіслав невпевнено відповів: «Їздив по бабках і знахарях, лікувався, та коли прочитав в інтернеті, що мене шукають, одразу повернувся».
Відтак за рішенням Тернопільського міськрайонного суду «шахтарю-охоронцю» просто в залі засідань одягнули кайданки, щоправда, суддя як альтернативу призначив 60 тис. грн. застави. Гроші швиденько внесли, і Станіслав одразу повернувся додому, у Кривий Ріг. Проте апеляційний суд збільшив розмір застави до 140 тисяч. Тобто якщо обвинувачений не знайде ще 80 тисяч, доведеться на час слідства таки повернутись у СІЗО.
Ветеран АТО перетворився на бандита?
Цьому злочину передував інший, що трапився 16 березня 2017 року також у центрі Тернополя, неподалік від меморіальної дошки В’ячеславу Чорноволу. Ось як про це у соцмережах написав сам депутат міської ради Іван Сороколіт: «Втрапив у неприємний «інцидент». Невідомі особи близько 16:40 у стані алкогольного сп’яніння завдали мені певних тілесних ушкоджень на Театральному майдані. Якщо коротко: йшли троє молодих чоловіків по тротуару навпроти мене. Випадково один одного зачепили плечем. Усі мої здібності дипломатичного спілкування та врегулювання ситуації зазнали невдачі. Після моїх слів «Хлопці, якщо випадково зачепив, вибачте!» у відповідь прозвучало: «Ти взагалі хто поа житті?» Потім відчув на обличчі їхні кулаки, впав і ще кілька разів тілом та головою наштовхнувся на їхнє взуття».
Невідомо, чим би закінчилось «знайомство», якби перехожі не викликали поліцію. Та варто було капітану поліції (щоправда, у цивільному одязі) пред’явити посвідчення і жетон, як трійця переключила увагу на нього, Богдан Ч. почав шарпати за одяг, нецензурно лаявся та ображав. Відтак хуліганам довелося трохи понюхати рідної землі. За фактом хуліганства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, та опір правоохоронцю під час виконання службових обов’язків було порушено кримінальне провадження.
23-річний Богдан Ч. провину визнав повністю. Власну агресію пояснив посттравматичним стресовим розладом, оскільки брав участь у бойових діях під час антитерористичної операції на сході країни. І хоча сам потерпілий вважає інцидент випадковим, питається: чому Богдан Ч., житель одного із сіл на Монастирищині, силу власних кулаків та свою агресію вирішив виплеснути на абсолютно незнайому людину в центрі Тернополя? А потім ще й на поліцейського. Кого ж він тоді захищав в АТО, коли від нього довелось захищатися?
Вироком Тернопільського міськрайонного суду його оштрафовано на 10 тис. 200 грн. Не кидати ж за грати ветерана, нехай глибину провини відчує кишенею…
Олена Густенко
Газета «Номер один» щосереди – у всіх точках продажу преси Тернопільської області!
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", депутати, новини Тернополя
9539