Макет парафіяльного костелу, який раніше знаходився на місці ЦУМу, встановили у Тернополі. Його розмістили на алеї навпроти універмагу. Так він нагадуватиме про те, що колись у місті була велична споруда, з якої околиці Тернополя проглядалися на відстані 30 км.
Парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі було споруджено у 1908 році за проектом архітектора Теодора Маріана Тальовського. А ось дати руйнування храму краєзнавці становити не можуть. В архівах про це немає жодної згадки.
Останні дані про костел датовані 1954 роком. Після цього жодної інформації про храм немає, тож дослідники припускають, що його зруйнували у 1955 році.
– Щоденно над будівництвом костелу працювало 30 мулярів, 15 каменярів, 6 теслярів, 50 помічників та 25 дівчат, – розповідає автор ідеї встановлення макета Тарас Циклиняк. – Завдяки цій праці було створено споруду висотою 69 метрів. З її вежі було видно околиці на відстані 30 км. Внаслідок Першої та Другої світових воєн храм було знищено. Він перетворився на руїну, а в 1959 році на його місці звели центральний універмаг.
Краєзнавець розповідає, що під час воєнних дій місто було майже повністю знищене. Всі будівлі зрівнялися на рівні другого поверху.
Події того часу пам’ятає тернополянка Ірина Максимів. Її родина в роки війни врятувала 16 євреїв. Жінка розповідає, що під час бомбардування міста всі його мешканці були евакуйовані. Вона одна з небагатьох, хто залишився у центрі і на власні очі бачив, на що перетворилося місто.
Ірина Максимів сама неодноразово була у костелі. Каже, що це будівля неймовірної краси.
– Наша родина була греко-католицької віри. Але бабця приводила нас в усі храми, навіть синагоги, – розповіла Ірина Максимів. – Костел – це особлива споруда в Тернополі. Він був окрасою міста. У храмі були красиві меблі, різьблені лавки з червоного дерева. Коли грав орган, було чути на півміста. Кому піднялася рука його знищити? До сьогодні не можу спокійно дивитися на той універмаг.
За словами очевидиці, коли відбувалася руйнація, біля костелу зібралися десятки людей – і дорослі, і малі. Всі стояли на колінах і молилися, щоб храм зберегли. З цими подіями пов’язана майже містична історія. Коли костел розбирали, тут загинули батько та син, які підняли руку на святиню.
– Ми стояли на колінах і молилися, а вони трощили все, що було у храмі, різали на металолом, – пригадує Ірина Максимів.
Варто додати, що під час монтажу макета на місці його встановлення робітники виявили артилерійський снаряд. Його вилучили, а під фундамент на щастя автори проекту заклали кілька монет.
Автором макета є Володимир Кріса, архітектором – Борис Солонін, живописцем та скульптором – Дмитро Мулярчук. Також його встановленню колектив завдячує меценатам та благодійникам.
– Приємно, що вперше за 100 років у Тернополі розпочалися комплексні дослідження, які дають можливість відкрити нові сторінки історії міста, – каже заступник міського голови Леонід Бицюра. – Завдяки знахідкам ми можемо з точністю відтворити й історичні будівлі, і події минулого.
На цьому творча команда не зупинятиметься. У найближчих планах – створення ще кількох макетів, зокрема ратуші.
Довідка
Парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі – це велична і витончена споруда у неоготичному стилі, яка вражала своєю красою і довершеністю. 69-метрова струнка вежа-шпиль домінувала над усім містом. Вона слугувала навіть спостережною пожежною вежею. Дивували своєю красою вітражі й внутрішнє оздоблення, особливо різьба головного вівтаря й амвона. Поряд із костелом, у будинку №1 на вулиці Руській, діяв римо-католицький парафіяльний уряд. Тут же містилися польські товариства релігійно-добродійного спрямування.
Джерело: Тижневик "Номер один"
7416