Купівля землі на аукціоні, здавалося б, є найбільш прозорим та чесним шляхом для влади і будівельників. Та якщо на торги виставили і продали, приміром, шматок скверу, то навіть маючи всі необхідні документи на руках, конфлікту та спротиву з боку людей не уникнути.
Замість скверу – готельний комплекс
Днями у Тернополі два десятки мешканців будинків, що на бульварі Петлюри, влаштували протестну акцію проти будівництва готельного комплексу, яке незабаром мало би розпочатися фактично під їхніми вікнами.
– Почула, що тут приходила комісія від забудовника, тож ми також вирішили зорганізуватись і показати, що нам не байдуже, що буде в нас під вікнами, – пояснює ініціатор зборів Галина Пастушенчин. – Адже будівництво у нас під вікнами – це ущільнення території. Що ми будемо мати у найближчий рік? Болото, техніку…
Галина Пастушенчин переконує: люди не знали про те, що ділянку землі, яку вони роками вважали сквером і використовували як відпочинкову зону, продали на аукціоні ще два роки тому.
– Ніхто фактично про той аукціон не чув, не було громадських слухань, ніхто не погоджував його ні з ЖЕком, ні з мешканцями. Взяли і продали цю ділянку. Крім того, деякі люди на початках вірили, що інвестор облаштує щось нормальне. Але коли забудовник хоче дев’ять поверхів будувати, а згодом каже, що це буде готельно-розважальний комплекс – то вибачте! – обурюється тернополянка.
Аби вберегти ділянку від будівництва, люди навіть освятили камінь, присвячений Симону Петлюрі, але на нього ніхто не звертає уваги. Інвестор уже огородив свою землю та готовий приступити до будівельних робіт.
– Громада категорично проти забудови! Ми дізналися, що ця ділянка в Генеральному плані є зеленою зоною. Говорили про це з міським головою Надалом. Поставили запитання, чому бульвар продали, але відповіді так і не почули, – бідкається пані Галина.
Усі документи – «на руках»
За тиждень люди зібрали 345 підписів проти забудови бульвару, однак їх аргументів та скарг не чують, адже, дійсно, в інвестора є всі документи на руках. Перед початком акції забудовник навіть роздавав усім присутнім рішення шостого скликання 47-ї сесії міської ради від 25 квітня 2014 року та список депутатів, які тоді проголосували за продаж з аукціону 0,09 га на бульварі Петлюри. Та з криками: «це приватна територія, вийдіть звідси!» – навіть намагався розігнати обурений натовп.
– Ще жоден мер у Тернополі не здогадався продати бульвар Петлюри, – каже тутешня мешканка Нінель Гнонська. – Тільки Надал додумався до такого. Цю землю незаконно виставили на аукціон! Коли ми запитували у пожежників, як вони заїдуть до будинку у разі пожежі, то відповіді не було. Хто ж тоді підписав проект? До того ж площа, яку загородили, значно більша від тієї, яку продали.
Люди очікували, що до них на акцію прийдуть представники міськради. Проте нікого, окрім депутатів, не було. Депутат по округу, «свободівка» Галина Гевко наголосила, що мешканці повинні написати заяву в міську раду і відстоювати свою позицію. Однак якихось обіцянок щодо позитивного вирішення конфлікту депутатка озвучити не наважилась. А згодом і взагалі зникла з натовпу.
– Усі ці земельні махінації відбувалися за попередньої каденції міської ради. Відповідно ми зараз можемо давати оцінку ситуації. Земля дійсно була продана на аукціоні, відповідно людина має набуті на неї права. Але я так розумію, що мешканці мають з цього приводу претензії, і вони виправдані. Адже, з одного боку, тут є зелена зона і бульвар. Тому в людей є два шляхи. Перший – звертатися до міської ради, в юридичній площині скасовувати рішення і тим самим добиватися повернення ділянки у власність міста. Оптимально все ж таки звертатися в раду з пропозицією чи проханням знайти альтернативну ділянку для інвестора. Зважаючи на конфлікт, то й сам забудовник мав би бути не проти. Я переконаний, що варто шукати компроміс та мирно цю ситуацію врегулювати, – каже депутат міськради, голова земельної комісії Андрій Шкула.
Відступати не збираються!
Щодо представника забудовника, то він, вочевидь, поки що не виявляє бажання шукати компромісний вихід із конфлікту. Люди ж продовжують наполягати на тому, щоб йому дали іншу рівноцінну земельну ділянку, а їхній сквер залишили у спокої.
– Ми дуже просимо наших депутатів, щоб вони на сесії винесли питання про те, щоб забудовнику надати іншу ділянку. Я розумію, що був аукціон, але він теж був не зовсім законним. Не можна допустити, щоби бульвар продавався. Це зелена зона, – каже Галина Пастушенчин.
За інформацією мешканців, за земельну ділянку забудовник свого часу заплатив 800 тис. грн. (на той час еквівалент 100 тис. доларів). І дійсно, місце розташування для готельного комплексу там доволі перспективне. Але думати потрібно не тільки про бізнес, а й про збереження зелених насаджень у місті. Тому мешканці планують продовжити збір підписів, написати заяви у міську раду та до депутатів, аби знайти вихід з цієї ситуації та зберегти сквер. Чи їх почують? Покаже час.
Джерело: Тижневик "Номер один"
18213