Ця дорожня пригода сталася 20 серпня минулого року пізньої вечірньої пори. Водій автопоїзда у складі сідлового тягача «VOLVO» з напівпричепом-платформою мчав із Тернополя до Волочиська, що на сусідній Хмельниччині.
Що й казати, шофер вантажівки поспішав, тож не вельми дотримувався правил дорожнього руху, не був достатньо уважним. Він навіть не зменшив швидкості, коли заїхав у с. Кам’янки Підволочиського району, що є грубим порушенням Правил дорожнього руху.
Тим часом у нічній темряві в супутньому напрямку попереду тихенько їхав гужовий віз, який тягнув зморений за день кінь. На возі, крім їздового, сидів хлопчина. Так сталося, що у парубка заглух мопед, і селянин закликав його до себе на бричку.
Щоправда, злегковажив і дядько – жодних світловідбиваючих приладів віз не мав, відтак у темряві був практично непомітний: темним асфальтом повільно пересувалася така собі бричка-привид.
І не дарма експерти наголошують, що кожний пункт і навіть кома у Правилах дорожнього руху написані кров’ю. Власною кров’ю і життям заплатив за легковажність їздовий, оскільки водій автопоїзда просто змів його з дороги, розтрощивши на друзки та смертельно поранивши. На щастя, його неповнолітній пасажир не постраждав.
Юридичною мовою ця подія кваліфікується як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, тобто ч.2 ст. 286 КК України.
Згодом у вироку Підволочиського районного суду буде зазначено, що по суті потерпілий «не мав права рухатися по автомобільній дорозі державного значення та використовувати віз, не обладнаний світлоповертачами, без ліхтарів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості».
Крім того, водій вантажівки зазначив, що за секунду до зіткнення його засліпило зустрічне авто, тож він не мав можливості різко загальмувати керований ним транспортний засіб. Та оскільки повністю відшкодував родині потерпілого матеріальну та моральну шкоду, просив суд призначити мінімальне покарання і не позбавляти водійських прав. Мовляв, професія водія є єдиним джерелом доходів. Рідні потерпілого не заперечували.
Зважаючи на всі обставини справи, Підволочиський районний суд засудив водія до 3-х років позбавлення волі, однак звільнив від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому один рік іспитового строку. Тобто упродовж року чоловік зобов’язаний періодично реєструватися в органах із питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Крім того, водієві доведеться сплатити 6 тис. грн. витрат за проведені судові експертизи.
Олена Густенко
Джерело: Тижневик "Номер один"
4664