Їхні серця об’єднала війна: у Тернополі одружився офіцер ЗСУ та волонтерка

Ця війна змінила багатьох людей, їхні життя, думки, погляди. Вона загострює почуття. Її страх і кривавість може подолати хіба що любов, яка дає наснагу жити й боротися. Можливо, в мирний час ці люди ніколи б не зустрілися і їхні стосунки розвивалися б зовсім по-іншому. Але на війні, яка несе багато суму та болю, все інакше. Та життя і любов перемагають завжди.

Він – кремезний, мужній чоловік зі щирою посмішкою, капітан Збройних сил України, військовослужбовець Тернопільської артилерійської бригади, вона – тендітна жінка з глибокими очима та ніжною посмішкою, волонтерка. Глянеш на них, і око радіє – ці двоє немов би створені одне для одного. Обоє зі Львова, познайомились у 2016 році через соцмережі. Перше побачення не вдалося, але Сергій і Тетяна на цьому не зупинилися.

Він шукав волонтерську допомогу для свого дивізіону в АТО. Вона допомагала військовому підрозділу, в якому служив Сергій, передавала речі першої необхідності, маскувальні сітки. Знайомство з часом перейшло у дружбу, а чергова зустріч запалила вогники обох сердець. Військовий через три роки все ж завоював серце Тетяни, і молодята нещодавно розписалися у місцевому РАЦСі. Побратися вони вирішили давно, та війна повсякчас вносила свої корективи. І ось довгоочікуваний день нарешті настав. Пара планувала повінчатися ще влітку, але хотіли отримати шлюб лише від військового капелана 44 артбригади Володимира Андрухіва, та священник постійно перебував на сході. Зараз він саме повернувся на мирну землю, усього в зоні проведення бойових дій провів 820 днів.

– Із Сергієм Новіковим познайомився у вересні 2015-го в селі Боровеньки (Луганська область). Ми з ним дружимо, хороша він людина. І наречену його знаю, добра й гарна жіночка. Допомагала нашій бригаді, сітки маскувальні привозила. Пригадую, що Сергій мені давно говорив: «Батюшко, повінчаєте нас». Добре, що так у них склалося. Це виважений крок, я щиро тішуся цьому, бо ж раніше наші предки не розписувались за 24 години, традицій потрібно дотримуватись, щоби сватання і вінчання було, – розповідає Володимир Андрухів, капелан 44-ї окремої артилерійської бригади.

Обряд пройшов у духовному центрі Тернопільської артилерійської бригади за участю старшого військового капелана Тернопільської області В’ячеслава Кізілова з дотриманням військових традицій. На подію з’їхалися рідні, друзі наречених. Із найщирішими побажаннями новостворену сім’ю привітав комбриг Тернопільських артилеристів, полковник Сергій Баранов. Варто додати, що батько Тетяни в минулому також військовий – льотчик-винищувач бойової авіації, тому їй не звикати до військової термінології, а також буде що згадати й кому розповісти молодятам за столом у новому сімейному колі.

– Коли почалася війна, я не потрапив під хвилю мобілізації, а відразу пішов за контрактом. Ми познайомились із Танею у соціальній мережі. Подивилися, покохалися і вирішили пройти такий довгий шлях. Три роки йшли до цього. Тетянка чекала на мене, приїздила навіть у Лисичанськ, допомагала нашому дивізіону. Спершу ми взяли цивільний шлюб, а потім – церковний,– розповів наречений Сергій Новіков, капітан Збройних сил України.

Артилерійська бригада, в якій служить Сергій, кілька днів тому в повному складі без втрат повернулася з Донбасу. Тож у найближчий час подружжя Новікових планує обживатися в Тернополі. Попереду в Сергія ще служба, але чоловік знає, що вдома тепер на нього чекає кохана дружина.

– Ми до цього довго йшли і дійшли. Рішення одружитися та повінчатися було виважене, усвідомлене. Нарешті! – каже Тетяна Новікова, волонтер та дружина Сергія Новікова.

Як згадувалось раніше, подружжя родом зі Львова, однак зараз переїхали до Тернополя і називають себе тернополянами, кажуть, що закохалися в це місто.

Квіти, обручки, щасливі усмішки та щирі вітання — усе це було в наречених у святковий для них день, а їхню радість із приводу створення сім’ї розділили журналісти тернопільських ЗМІ. Тепер на одну сім’ю патріотів в Україні стало більше.

P.S.: Редакція газети «Номер один» висловлює свої найщиріші привітання закоханим і бажає злагоди, миру та взаєморозуміння новоствореній родині.
Вікторія Ушакова