Верховна Рада України у четвер, 21 квітня, продовжила воєнний стан до 25 травня. За два місяці війни керівництво держави внесло чимало змін до законів та винесло постанови, що стосуються воєнного стану, мобілізації, економіки та посилення кримінальної відповідальності за деякими статтями.
Інформація, яку варто знати українцям про особливості воєнного стану.
Які конституційні права українців можуть обмежуватись?
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи, передбачені такими статтями Конституції:
Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.
Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Стаття 53. Кожен має право на освіту.
Що зі свободою пересування?
Військове командування може встановлювати заборони або обмеження на пересування громадян, руху транспорту. Також у громадян можуть просити документи на перевірку, проводити у них обшук в машинах, домівках та особистий обшук.
А якщо конфіскували майно?
Під час воєнного стану можуть конфісковувати майно, що перебуває у приватній, комунальній чи державній власності. Рішення про конфіскацію майна для потреб держави приймає військове керівництво, на місцях – військкомати, які мають погодити це рішення з військовою адміністрацією. Під час конфіскації майна обов’язково складають спеціальний акт, щоб задокументувати відчуження майна.
Якщо у вас вилучили майно в час воєнного стану, то вам мають його або повернути, або компенсувати вартість. Для цього після скасування воєнного стану необхідно звернутись у військкомат за місцем конфіскації з актом про вилучення і документом про його вартість. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
А що змінилось з мобілізацією і виїздом за кордон?
З 24 лютого 2022 року заборонили виїзд із країни для чоловіків 18−60 років, окрім певний категорій. 15 березня перелік таких категорій змінили, зокрема щодо родичів та доглядальників людей з інвалідністю, а також дозволили виїзд за кордон студентам іноземних вишів.
Окрім того, 14 квітня Верховна Рада розширила перелік громадян, яких не мобілізуватимуть у військо. Тепер під цю категорію підпадають студенти та працівники закладів профтехосвіти. Загальний перелік осіб, які не підпадають під мобілізацію, доволі об’ємний і не виключено, що до нього будуть вносити нові зміни. Актуальна інформація про такі категорії оновлюється на сторінці закону «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» на сайті ВРУ за цим посиланням (див. статтю 23).
Які є пільги для підприємців?
На час воєнного стану ФОП 3 групи дозволили перейти на знижену ставку оподаткування: з 2% замість 5%, а ФОПи 1 та 2 груп сплачують податки у добровільному порядку. Також підприємці на єдиному податку звільнені від сплати ЄСВ за себе до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом року після скасування воєнного стану. Протягом воєнного стану та 3 місяці потому штрафи та пеня з ЄСВ не стягується, а перевірки не проводяться.
Окрім того, український уряд скасував мито і ПДВ на імпортні товари.
А з мародерами як справи?
Під час засідання 3 березня Рада внесла зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачила більш жорсткі покарання за такі злочини:
за крадіжку – 5 до 8 років;
за грабіж – від 7 до 10 років;
за розбій – від 8 до 15 років, а ще й конфіскація майна;
за вимагання – від 7 до 12 років з конфіскацією майна;
за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, – від 5 до 8 років, а ще й позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Ще щось?
На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно-корисних робіт. Громадян можуть залучати до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (наприклад, до розбору завалів, благоустрою звільнених територій). З кожною особою, залученою до суспільно-корисних робіт укладається строковий трудовий договір і вона отримує за це виплати.
Також військове керівництво за потреби може використовувати потужності, ресурси та майно підприємств та громадян.
Джерело: ZAXID.NET
Мітки: агресія росії, війна, воєнний стан, законодавство, мобілізація
13330