Теребовлянські волонтери роками звертаються до місцевої влади, аби їм виділили приміщення для зберігання речей на благодійність. Будинок, в якому вони зараз тримають речі, у занедбаному стані, стеля може у будь-який час впасти комусь на голову, одягу багато, людей також приходить чимало, щоби щось собі підібрати. Таке байдуже ставлення місцевих жителів уже довело людей до відчаю, і вони вирішили щось змінювати.
«Завдяки полякам ми забезпечені інвалідними та дитячими візками, ходунками, підгузками»
– Ми неодноразово зверталися до влади, надіємося, що від сьогоднішнього дня нас хтось таки почує, виділять довгоочікуване приміщення, – з надією говорить волонтерка Марія.
На даний момент волонтери тримають речі у приміщенні благодійного фонду «Чесна Україна» у Теребовлі. Його вигляд жахає. Приміщення малих розмірів, одягу багато. Приходить чимало людей, які хочуть подивитися, щось собі підібрати. У зв’язку з цим велике скупчення. Декілька днів тому сюди прийшли місцеві жителі, які хотіли знайти потрібний для себе одяг, але емоції від побаченого у них зашкалювали.
– У багатьох сім’ях є інваліди. Вони до нас телефонують за підгузками. Завдяки полякам ми забезпечені інвалідними та дитячими візками, ходунками, підгузками. Я тільки кажу, що потрібно. Це приміщення, де ми зараз перебуваємо, нам надав волонтер Юрій. Люди привозили продукти, які ми доставляли на передову. Де би їх зберігали, якби нам не виділили цієї кімнати? – розповіла голова БФ «Чесна Україна» Любов Солтис.
Благодійну співпрацю налагодили із польським «Karitasom”. За словами голови благодійного фонду, займатися волонтерством вони розпочали ще під час Майдану. У 2014 році створили фонд і… почалася війна.
– Одяг, взуття, харчування, медикаменти – все, що нам було потрібно, ми отримували від теребовлянських волонтерів. У цьому «складі» (приміщенні) я не вперше. Колись бачив, як Любов Євгенівна бігала по гаражах, залишала там одяг, бо дійсно не було де, – розповів керівник Теребовлянського підрозділу ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України»» Іван Олексюк.
Спільно реально знайти приміщення для зберігання корисних речей
Людей, які потребують допомоги, виявилось чимало. Зараз волонтери намагаються швидше роздати одяг, тому що він може пропасти, оскільки в будинку дірявий дах, немає світла, взагалі жодних умов.
– У мене троє дітей. Волонтери допомагають одягом. У селі є два інваліди, їх забезпечуємо підгузками. Серед речей, які в цьому приміщенні, є багато нових, але зберігати їх тут просто нереально, вони за короткий час стають непридатними до використання, – із сумом розповідає жінка, якій потрібна допомога волонтерів.
– Якби не волонтери, то люди навіть не мали би у чому ходити. А такі є, повірте… Дай, Боже, їм здоров’я, що вони хоч якось їм допомагають, – зазначила інша жінка.
Разом із місцевими жителями Теребовлі, волонтерами, владою приміщення для зберігання корисних речей знайти реально. Відомо, що на одній із вулиць міста є велика будівля, де колись знаходилась аптека. Зробили ремонт, хотіли, щоби там відкрили відділ освіти, але довго він там не був. Приміщення велике, багато місця, та, на жаль, зараз знову пустує.
– Шкода тієї праці. Із Польщі везуть речі, потрібно на пальне кошти, там також про нас піклуються, треба і їм віддячити, – додала Любов Солтис.
Приміщення для роздачі допомоги просять роками. Зверталися до керівництва ще тоді Теребовлянського району та в міську раду, але до цього питання постійно не доходили руки. Та цього року нарешті знайшли необхідні квадраті метри. Пообіцяли виділити кільком організаціям, зокрема фонду «Чесна Україна», приміщення дитячої бібліотеки. У міській раді Теребовлі зазначили, що працівників бібліотеки мають перемістити у центральну, але спершу там потрібно провести деякі ремонтні роботи. Поки цього не зроблять, то дитяча бібліотека не стане приміщенням для роздачі допомоги. Роботи у новому приміщенні бібліотеки тривають, та чому так довго, ніхто не розуміє.
– Один раз міська рада виділила на ремонт бібліотеки 100 тисяч гривень, тепер також потрібні кошти, оскільки немає за що його продовжувати. Але міська рада теж не має запасів, тому в нас таке заплутане коло. Добитися приміщення не можемо, бібліотеки не дають, що ми маємо робити? – підсумувала Любов Солтис.
На жаль, така ситуація нікого не тішить. Волонтерам залишається продовжувати допомагати людям у таких умовах і чекати, що обіцяне приміщення їм все-таки дадуть навіть після стількох років митарства.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: благодійність в Теребовлі, Волонтери із Теребовлі, волонтерство, стара будівля
4139