Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги захисника обвинуваченого Аркадія Д., представників потерпілого та цивільного відповідача КП “Тернопільелектротранс” на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 26 вересня 2024 року.
Як встановлено судом, 24 червня 2019 року, о 9 год. 30 хв. водій тролейбусу КП “Тернопільелектротранс” Аркадій Д. у м. Тернополі перевозив пасажирів по маршруту №11. На зупинці “3 лікарня” він не переконався, що всі пасажири вийшли із салону, зачинив двері та рушив. При цьому дверима затиснув руку 73-річної Стефанії К., протягнув тіло пенсіонерки по асфальту та переїхав заднім колесом тролейбусу. Внаслідок отриманої політравми потерпіла померла в лікарні.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 26 вересня 2024 року 55-річного Аркадія Д. визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого) та призначено покарання у виді 3-ох років позбавлення волі з позбавленням права 1 рік керувати транспортними засобами.
До відома: санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-ох до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком до 3-ох років або без такого.
Цивільний позов потерпілого (сина Стефанії К.) до КП “Тернопільелектротранс” задоволено частково та з підприємства на його користь стягнуто 450 тис. грн моральної шкоди.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник обвинуваченого, представники потерпілого та цивільного відповідача КП “Тернопільелектротранс” подали апеляційні скарги. Так, захисник обвинуваченого просив врахувати, що Аркадій Д. – у 2015 році брав участь в АТО та отримав поранення, тому був учасником бойових дій та особою з інвалідністю (2 група). Крім того, його мати – людина похилого віку, також була особою з 3-ою групою інвалідності та через поганий стан здоров’я потребувала постійне лікування, отримувала мінімальну пенсію. Інший її син теж був особою з інвалідністю, отримував невелику пенсію і не в змозі надавати матері необхідну допомогу. Тому при призначенні покарання просив застосувати до Аркадія Д. ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановити 2 роки іспитового строку та покласти обов’язки, передбачені ст. 76 КК України. Також просив не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, оскільки тоді його підзахисний втратить роботу водія.
Представник потерпілого просив збільшити розмір моральної шкоди та стягнути з КП “Тернопільелектротранс” 1 млн. грн. Натомість представник цивільного відповідача КП “Тернопільелектротранс” просив взагалі відмовити у задоволенні цивільного позову.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, прийшла до висновку, що призначене місцевим судом покарання не відповідало ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через суворість.
Так, при призначенні покарання міськрайонний суд не зважив, що під час розгляду справи Аркадій Д. намагався відшкодувати сину потерпілої заподіяні збитки – направив йому грошовим переказом 200 тис. грн, але потерпілий відмовився від коштів. На думку колегії суддів, такі дії обвинуваченого необхідно було врахувати.
Уже під час апеляційного розгляду обвинувачений відшкодував потерпілому 200 тис. грн моральної шкоди та, відповідно до надісланої до апеляційного суду заяви потерпілого, сторони примирились і він не заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого. Тому, зважаючи на принципи співмірності та індивідуалізації покарання, колегія суддів дійшла висновку, що виправлення Аркадія Д. можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку, встановленого ст. 75 КК України, та покладанням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Таке покарання повністю узгоджувалось із критерієм “справедливості”, правову позицію щодо якого висловив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі N 1-33/2004, зазначивши, що “окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину… покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та особою винного”.
Разом із тим, зважаючи на обставини вчинення та наслідки кримінального правопорушення, колегія суддів не знайшла підстав не застосовувати до Аркадія Д. додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Стосовно апеляційних вимог представників потерпілого та цивільного відповідача КП “Тернопільелектротранс” щодо зміни цивільного позову, на переконання колегії суддів визначений міськрайонним судом розмір відшкодування моральної шкоди (450 тис. грн) був адекватною компенсацію перенесених сином загиблої моральних страждань, заподіяних неправомірними діями обвинуваченого.
З огляду на викладене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого задовольнила частково. Апеляційні скарги представників потерпілого та цивільного відповідача КП “Тернопільелектротранс” – залишила без задоволення. Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 26 вересня 2024 року змінила, застосувала до Аркадія Д. ст. 75 КК України та звільнила його від відбування основного покарання (3 роки позбавлення волі) з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та поклала на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України. Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 1 рік буде виконуватись реально, йдеться у повідомленні пресслужби Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
9441