Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги потерпілого Петра Г., обвинуваченого Володимира Г. та його захисника на вирок Бережанського районного суду від 20 червня 2022 року.
Як встановлено судом першої інстанції, з 20-ої години 7 січня 2021 року до 2 год.13 хв. 8 січня 2021 року між обвинуваченим Володимиром Г. та його колишньою дружиною у житловому будинку, розташованому в с. Плотича Тернопільського району, виникла словесна суперечка на побутовому ґрунті. Під час сварки Володимир Г., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, взяв у літній кухні товкач для картоплі, повернувся до будинку та зайшов до ванної кімнати, де дружина саме мила руки. Обвинувачений іззаду підійшов до неї та металевою частиною товкача наніс декілька ударів по голові та пішов спати. Внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень жінка невдовзі померла.
Вироком Бережанського районного суду від 20 червня 2022 року Володимира Г. визнано винним за ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Довідка: санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Не погодившись із судовим рішенням, обвинувачений, його захисник і потерпілий Петро Г., який є сином Володимира Г., подали апеляційні скарги та просили вирок суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі, звільнити Володимира Г. з-під варти у залі суду, оскільки злочин учинив не він, але через допущені судом першої інстанції істотні порушення кримінального процесуального закону суд виніс несправедливе рішення.
У судовому засідання Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення і підстави для його скасування немає.
Вина обвинуваченого поза розумним сумнівом доведена зібраними та проаналізованими у справі доказами, зокрема висновками судових експертиз, показами свідків. Так, його син Петро Г. в суді визнав, що через конфлікти мати неодноразово викликала поліцію. Щоб заспокоїти батька до них часто приходила голова сільської ради. Фельдшерка екстреної медичної допомоги Л.П. у суді розповіла, що потерпіла неодноразово зверталась за медичною допомогою через часті сімейні скандали з колишнім чоловіком. Також у матеріалах кримінального провадження наявні постанови Козівського районного суду про притягнення Володимира Г. до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно колишньої дружини та накладені на нього адміністративні стягнення у виді штрафів.
Разом з тим, в обвинуваченого відсутнє алібі на час спричинення потерпілій тілесних ушкоджень та через постійні конфлікти з колишньою дружиною, яка була ініціатором конфліктів, був мотив вчинення злочину, оскільки він однак змушений був проживати в її будинку, бо іншого житла не мав. Тим часом, розповіла голова сільської ради, потерпіла перебувала у стосунках із односельцям і щоб узаконити їх подали заяву.
Стосовно доводів апелянтів про суворість призначеного покарання колегія суддів вказала, що при визначенні покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують й обтяжують покарання. І вірно призначено покарання у виді позбавлення волі, наближене до мінімального, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 121 КК України. Саме таке покарання необхідне і достатнє для виправлення Володимира Г. та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги потерпілого Петра Г., обвинуваченого Володимира Г. та його захисника залишила без задоволення, а вирок Бережанського районного суду від 20 червня 2022 року – без змін, повідомили у пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: суд. вбивство
17261