Тернопільський вибухотехнік розповів правду про розмінування деокупованих Ірпеня, Бучі та Гостомеля

Міни, артилерійські снаряди, ракети, авіаційні бомби – це далеко не повний перелік того, що довелося вилучати. Правоохоронці максимально швидко і ретельно обстежували кожен квадрат, адже після зачистки території туди мали повернутися люди, мирне життя яких зруйнували окупанти.

“Мене вразив хаос, який залишали російські окупанти на територіях, де проживали. Але найбільший біль – величезна кількість розстріляних людей на вулицях”, – ділиться начальник вибухотехнічної служби ГУНП в Тернопільській області Ігор Васьків.

Вибухотехніки ретельно оглядали тіла загиблих людей, бо навіть після смерті вони могли бути небезпечними. Росіяни залишали вибухівку всюди – на дитячих майданчиках, під тілами, в автівках.

“Рашисти, боячись наступу наших військових, встановили велику кількість мін. Їх усіх доводилося знешкоджувати, а це доволі нелегка і клопітка справа. Ми розуміли – права на помилки немає, адже ми мусимо повернутися додому живими та неушкодженими”, – пригадує поліцейський.

Довелося працювати без вихідних по 10-12 годин. Вибухотехніки збирали більшість снарядів голими руками і з поля несли та вантажили на автівки.

“В перші дні ми збирали від 200 до 500 вибухонебезпечних предметів за добу. Мені особисто трапилася авіабомба 60-х років, яка важила півтонни. Вона не здетонувала і застрягла в будівлі, вивезти і знешкодити її – справа не для слабкодухих”, – розповів Ігор Васьків.

Незважаючи на втому, вибухотехніки працювали без перерв, адже завжди думали про людей, які хотіли повернутися додому, тут жити і працювати.

“Вважаю, кожен, хто хоч якось допомагає боронити державу – герой. І неважливо – чи це військовий, чи це поліцейський, чи простий громадянин, який плете захисну сітку. Хтось стріляє з кулемета, хтось літає на літаку, а хтось розміновує місцевість після воєнних дій. Але всі ми наближаємо нашу Перемогу”, – зазначив тернопільський поліцейський.