Заводи азотного холдингу OSTCHEM, власником якого є уродженець Тренопільщини Дмитро Фірташ, виготовили 2,1 млн. тонн мінеральних добрив у 2023 році. Це на 19,51% більше, ніж у 2022 році (1,75 млн. тонн). Про це повідомляє прес-служба Group DF.
Черкаський «Азот» виробив 1,56 млн. тонн мінеральних добрив (+39,63%), а «Рівнеазот» – 528 тис. тонн . (-10,81%).
Ключовими добривами, які виробляли підприємства OSTCHEM, стали: карбамід, КАС та аміачна селітра.
Аміачної селітри за рік було вироблено 835,9 тис. тонн (+60,47% порівняно з попереднім роком), КАС – 572,7 тис. тонн (+130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+145) %). Виробництво традиційно експортного добрива ІАС (випускається на «Рівнеазот») знизилося вдвічі до 102 тис. тонн.
«Ринок добрив відновлюється, однак імпорт азотних добрив, що виріс у рази, не дозволяє завантажити заводи повністю. Усупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через військові дії, все ще високі ціни на газ та аномально високі обсяги імпорту в Україну за демпінговими цінами, OSTCHEM у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень», – наголосив Сергій Павлючук, директор із виробництва азотного бізнесу OSTCHEM.
2023 року холдинг OSTCHEM подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка у продуктовому портфелі OSTCHEM склала 27,3%.
«Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями щодо розвитку наших промислових майданчиків. У наших стратегічних планах будівництво нових цехів, нових заводів. Це і інвестиції у нові, енергоефективні виробництва добрив та запуск виробництва нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії», – додає Павлючук.
Важлива особливість минулого року – критичне зростання обсягів імпорту, що завозиться за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив в Україну зріс у 1,9 раза , досягнувши показника у 1,99 млн. тонн. Наприклад, імпорт карбаміду протягом року зріс у 3,7 разу, склавши 501 тис . тонн.
«Колосальний потік дешевих білоруських та російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – із дружніх агресору країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських та російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив в ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, причому частку Росії припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив попри санкції та існуюче ембарго потрапляє і в Україну, повільно «вбиваючи» українського виробника та робочі місця українців», – коментує Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF.
На його думку, за новим трендом стоїть не лише бажання Росії розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС та Україну у певну залежність від своїх добрив.
Не витримуючи конкуренцію з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як ОПЗ, Сумихімпром.
«У країнах США та ЄС вже розроблені заходи щодо «зниження залежності» від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з Росії . Формально в Україні працює ембарго на ввезення російських та білоруських добрив. Тим не менш, добрива з цих країн, а також країн, які купують дешевий газ у Росії, продовжують поставлятися. В результаті наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна зіткнулася з критичним демпінгом. На жаль, 2023 року ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних дій влади щодо захисту українського ринку та національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно 20%, а імпорт – майже 100%. Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси. Це – головний висновок року для української хімії та українського Уряду», – резюмував Арестархов.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: Ostchem, Фірташ
6143