Уряд має говорити людям правду. Кого ви ще боїтесь налякати в цій країні?
Втримав паузу, щоб почути перші відгуки на рішення про скасування державного регулювання цін на пальне. Вони, як завжди, полярні: перемога спекулянтів або мудрий крок уряду. Зрада й перемога, нічого нового. Поділюся своїм ставленням.
Давайте знов з початку.
Головна причина дефіциту пального – відсутність достатнього постачання.
Європа паливно дефіцитна сама по собі. Наприклад, Польща – наш головний партнер – має шукати для себе по імпорту 7 млн т дизпального та бензину на рік. Це навіть більше, ніж все наше прогнозне споживання у повоєнний період.
Усвідомте нашу місію: ми перша країна Європи, яка позбулася російських енергоносіїв!
На своєму власному досвіді ми зараз переконуємось, як складно це зробити та як складно прийняти рішення про ембарго іншим. Жодна країна Європи не має досвіду 100% переорієнтації на нові джерела постачання!
Великі виклики – великі проблеми. З ресурсами ми визначились, навіть їх законтрактували, але не можемо їх довезти з європейських портів, НПЗ, нафтобаз до України.
Питання вирішується, ті ж поляки дивуються нашим темпам, але все одно потрібен час. Очікується, що місяці зо два. Це за умови, що нічого не трапиться, а на війні це норма.
Прискорити наповнення ринку можна зустрічним шляхом – обмеженням споживання. Дійсно, на ажіотажі співгромадяни почали заповнювати не тільки баки авто, але й будь-які інші ємності. В одній з мереж поділилися статистикою: при можливості заправити 30 л, тільки половині таких клієнтів вдається втиснути такий обсяг. Тобто баки не порожні. Але ж повним баком ми засинаємо краще.
Далі. Вчора прийшла статистика – ввезли 76500 «пільгових» машин. Я так розумію, в поточних умовах люди купували їх, щоб активно використовувати, а не поставити в гараж. Рахуємо: 76500 множимо на 20 л на добу (200 км пробігу) та на 30 днів = 46 млн л або 36,7 тис. т на місяць. Наша розрахункова потреба це 450 тис. т пального на місяць. Потенційно маємо попит на 8% споживання.
Є ще одна обставина. Дежрегулювання розділило ринок навпіл – одні дотримуються граничних цін, інші – ні. Відстань – 20 грн на літрі. Це спровокувало логічний перетік пального з першого сегменту в другий, сприяючи подовженню черг.
Також нема регулювання на опт, який тече у спекулятивний сегмент ринку, де хлопці зароблять 27, а не 7 грн/л.
Можливість заробити на різниці цін – ще один фактор зростання попиту. Громадяни швидко стали трейдерами, увесь OLX продає талони на пальне.
Уряд мав надію, що постачання ось-ось налагодиться (ми всі сподіваємось на краще). Але після того, як пані [міністр економіки Юлія] Свириденко особисто побувала у Варшаві на «дизельних» зустрічах із союзниками, оцінка перспектив, судячи з усього, змінилася.
Із зрозумілих причин уряд не хоче називати речі своїми іменами, але важке рішення про скасування держрегулювання (навіть тимчасове, на два місяці) має на меті збити попит. Прямий та спекулятивний. Розрахунок на черги себе не виправдав, тому перейшли до наступного кроку.
Що мені не подобається – це поспіх та створення зайвих очікувань. То ми говоримо про покращення за тиждень, потім за другий. То погрожуємо спекулянтам-мародерам, а потім погоджуємось на зростання цін. Але знову робимо це якось не щиро: говоримо про вільне ціноутворення, але очікуємо 52 грн на бензин та 58 грн на ДТ. Це при тому, що в гурті дизельного пального дешевше 60 нема, проте є реальні контракти по 65.
А головне – знаємо, що впевненості у достатніх обсягах постачання не маємо.
Як треба зробити.
По-перше, пояснити (або як ви любите говорити, комунікувати, тьху) людям, що з пальним легко не буде. Ми реально робимо неможливе, будуємо новий ринок, всупереч всьому розгортаємо потоки вуглеводнів із Заходу на Схід! Без перебільшення, змінюємо енергетичний ринок світу!
По-друге. Повернути акцизи. Ви вирішуєте завдання зменшення попиту методом високих цін. Але зараз висока ціна буде за рахунок високої націнки, яка нічого не дає з точки зори наповнення ринку. Адже економічних стимулів у трейдерів більш ніж достатньо, проблема не в грошах. То нехай ця ціна буде високою за рахунок податків, зиску держави. Це й людям буде більш зрозуміло: купив пальне по 55-70 грн/л, але ж з них 10-15-20 грн піде на ЗСУ. Погодьтесь, це вже інша історія. Комунікуйте, знову вибачте, це!
Третє: продовжуємо методично працювати над розбудовою транспортних коридорів.
Немає простих рішень, без політичної підтримки все буде набагато повільніше. Польща та Румунія не забезпечать необхідний обсяг. Треба нові партнери. Зокрема, тиснемо на угорців (про реверс нафтопродуктовопроводу трохи поспішили). Працюємо з німцями для транспортування із Західної Європи. Проробляємо шляхи із Середземного моря.
Уряд має говорити людям правду. Кого ви ще боїтесь налякати в цій країні? Чим, нестачею пального та дорожнечею під час війни? Невже люди це не розуміють?!
Сміливіше! Беріть приклад з наших хлопців на фронті!
Джерело: ZAXID.NET
Мітки: АЗС, бензин, дизель, паливо, Сергій Куюн
2200