Незважаючи на те, що сурогатне материнство складно назвати новим явищем в житті суспільства, у нього є ряд аспектів, недостатньо висвітлених, частина з них – психологічні. Про те, що із серйозними психологічними викликами стикаються обидві сторони програми, знають фахівці. Знати про них повинні і потенційні учасники, адже попереджений – значить, озброєний.
Етап підготовки
З медичної точки зору суррогатное материнство нічим не відрізняється від звичайного ЕКЗ. А от із психологічної відмінність величезна. Як почуває себе пара, доручаючи виносити свою дитину сторонній людині? Очевидно, їм довелося пройти через багато що перед тим, як прийняти рішення, і дуже важлива частина їхнього життя тепер залежить від іншої, малознайомої людини. Це не може не викликати тривогу.
Як би не була жінка, котра вирішила стати сурогатною матір’ю, готовою до цього кроку, вона теж неминуче зіткнеться з викликами. Виношування дитини – завжди нелегкий тягар, негативні моменти якого згладжуються радісними очікуваннями і увагою оточуючих. Виношувати дитину, знаючи про те, що вона чужа, і не завжди зустрічати розуміння, – зовсім інша річ. Оточення не завжди психологічно готове до того, що вагітність запланована і не закінчиться появою нового члена сім’ї.
Етап виношування
Викликів стає ще більше. Психологи стверджують, що пара, яка очікує дитину (біологічні батьки) в цей час піддається найсильнішому стресу, пов’язаному з постійним занепокоєнням про дитину і можливу невдачу.
Біологічний батько, проявляючи інтерес до іншої жінки і піклуючись про її стан, волею-неволею травмує цим свою дружину, яка до того ж нерідко відчуває провину за те, що не може виносити дитину сама.
Ще одна притаманна всім тривога стосується того, чи не передумає сурогатна матір і не залишить собі їхнього малюка. Ймовірність такого результату невелика, але вона не нульова, і цього достатньо для стресу.
Сурогатна мати в цей період також побоюється того, що біологічні батьки передумають брати участь в програмі, залишивши її з дитиною у досить скрутному фінансовому становищі. Крім того, вона відчуває психоемоційне навантаження, пов’язане з природною зміною гормонального фону, а також із втомою від виношування.
Післяпологовий період
Народження довгоочікуваного малюка приносить нові проблеми. Біологічна мати, яка отримала довгоочікуване дитя, в цей час потребує такої ж підтримки, як і будь-яка інша мати. Проте близькі не завжди готові цю підтримку надати, вважаючи, що раз вона не виношувала і не народжувала, то жодних особливих складнощів не переживає. Тут дуже важливі розуміння і допомога з боку партнера.
Психологічне навантаження сурогатної матері на цьому етапі також значне. Її діапазон: від стресу через здивованих поглядів сусідів і неминучих чуток – до післяпологової депресії.
Висновок: вкрай важливо, щоби сурогатне материнство супроводжувалося професійною психологічною підтримкою на кожному етапі програми, причому отримувати її повинні всі учасники – і біологічні батьки, і сурогатна мати, і її сім’я.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: материнство, сурогатне материнство
2216