Я не претендую на роль найкращого водія, однак намагаюся дотримуватись ПДР. Уже пройшло пів року з того моменту, як із пішохода перейшла у когорту водіїв. Коли ходила пішки, завжди намагалася не створювати незручностей іншим учасникам дорожнього руху. Це зовсім не важко: не перебігати дорогу у невстановленому місці, через пішохідний – тільки на зелений сигнал світлофора і обов’язково без телефону біля вуха, а ще робити це нормальним темпом, а не так, ніби ти йдеш на вечірній променад зі швидкістю равлика центральними вулицями міста. Поки я «пішоходила», не особливо звертала увагу на поведінку інших пішоходів, і тривало це рівно до того моменту, поки не сіла за кермо.
Дорожньо-транспортні пригоди відбуваються не лише з вини водіїв, а й пішоходів. Проте поліцейський при оформленні ДТП, як правило, покладає вину на водія, стверджуючи, що він мав усе передбачити. У правилах дорожнього руху є цілий розділ, як пішоходи повинні поводитись на дорозі, однак цих правил вони не дотримуються і така поведінка часто провокує аварійні ситуації. А найнеприємніше у цій ситуації те, що діти беруть приклад із дорослих і також не дотримуються правил дорожнього руху.
Система штрафів щодо порушення ПДР в Україні дуже поблажлива. Мізерні суми адміністративних стягнень зовсім не заохочують громадян дотримуватись правил, а навпаки – обирати варіант «якнайшвидше». Тому вони з легкістю піддають себе смертельній небезпеці, не замислюючись про те, що таке порушення може стати фатальним. Останні роки антикультура дорожнього руху набула такого характеру, що почала негативно впливати на загальну національну культуру, адже всі ми — і водії, і пішоходи – є учасниками дорожнього руху. Доцільно було б проводити «нав’язливу» інформаційно-профілактичну роботу серед населення і залучати до цього, зокрема, неповнолітніх, однак цього не відбувається. Елементарна ситуація: нещодавно, їдучи на роботу, мене «підрізав» хлопчик років 10 на велосипеді. Слава Богу, що я швидко зреагувала і це не закінчилось плачевно. Але в цій історії у мене одне запитання: чому батьки не пояснили дитині, що їхати на велосипеді в потоці машин – небезпечно.
У свою чергу водії також нехтують ПДР зазвичай за тим же принципом, що й пішохід – бо так швидше. Мабуть, кожен погодиться з тим, що на дорогах України багато водіїв їдуть так, що складається враження, ніби посвідчення водія вони придбали і ПДР навіть в очі не бачили. Тому звертаюся до водіїв: не поспішайте, бо можна зробити дуже велику помилку в своєму житті. Кілька хвилин, які ви намагаєтесь надолужити, можуть вартувати вашого життя чи життя іншої людини. Не намагайтеся «проскочити» на жовтий сигнал світлофора, тому що з іншого боку може бути такий же водій, який хоче «проскочити», або пішохід, який закінчує перехід. Таких ситуацій на дорозі щодня виникає велика кількість. Саме таке порушення спровокувало жахливу ДТП у Харкові, коли загинуло 6 чоловік і ще 5 опинилися у лікарні. Окрема тема – це паски безпеки. Не варто вірити історіям, що без пасків можна вижити. За статистикою, саме використання пасків безпеки зберігає життя.
Часто можна побачити водіїв, які під час руху користуються мобільним телефоном, це також створює загрозу для учасників дорожнього руху.
А до батьків хочу звернутися з проханням пам’ятати про те, що своїм прикладом вони вчать, як жити їхнім дітям. Навчайте дітей переходити дорогу у встановлених місцях. Розказуйте їм про небезпеку, яку несе автомобіль. Переходячи з дитиною, візьміть її за руку і переконайтеся, що автівка зупинилася і пропускає вас. Переходьте дорогу тільки у встановлених для цього місцях, краще на регульованих пішохідних переходах. Додатково озирніться про всяк випадок. На жаль, поки що відсутній контроль водіїв, які не пропускають пішоходів. Не використовуйте мобільного телефону чи навушників, коли переходите дорогу. Ніколи не перебігайте дорогу у невстановлених місцях! Водій, навіть якщо швидко загальмує, не зможе зупинитися. На швидкості він взагалі може не побачити пішохода. А якщо одна з автівок зупинилася на пішохідному переході, щоби вас пропустити, водій іншої автівки може вас не бачити, тому погляньте зайвий раз за авто, яке зупинилося, і переконайтеся, що там не «летить» якийсь несвідомий водій. У темну пору доби намагайтеся використовувати світловідбивоючі елементи на одязі або переконайтеся, що водієві вас буде видно, тому що темний одяг є однією із причин того, що водій не бачить людини.
Бережіть одне одного і не забувайте, що життя людини – це найвища цінність.
Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
18090