У Львові у вівторок, 11 лютого, у віці 75-ти років помер письменник, уродженець Тернопільщини Богдан Чепурко. Про це повідомили на Facebook-сторінці львівської письменницької організації.
Богдан Чепурко писав вірші, дитячі книжки, народознавчі праці, був критиком і культурологом. З 1990 року – член Національної спілки письменників України, також він лауреат Всеукраїнської премії «Благовіст», Міжнародної премії Організації Оборони Чотирьох Свобід України, обласної премії імені Маркіяна Шашкевича, першої Всеукраїнської премії патріотичної поезії імені Катерини Мандрик-Куйбіди.
Письменник народився в Тернопільській області, в селі Осівці колишнього Бучацького, а нині Чортківського району. А з 1975-го року жив у Львові. Він працював, серед іншого, завідувачем відділу фольклору Музею народної архітектури і побуту, завідувачем відділу мистецтва журналу «Дзвін», редактором газет «Просвіта» й «Основа», завідувачем відділу критики журналу «Річ». Окрім того, був членом редколегії журналу «Основа» у Києві.
Богдан Чепурко автор таких збірок поезій:
Сонячна дорога» (1984);
«Код спадковості» (1989);
«Подільська височина» (1997);
«Викрадення Європи» (2004);
«Ранні вірші» (2004);
«Вилітає ластівка з пейзажу» (2005);
«Дві поеми» (2006);
«Сезон мертвих дощів» (2006);
«Дивина» (2019).
«Богдан Чепурко – вочевидь, останній національний романтик Шевченківської традиції і Шевченкової глибини. Ключовими словами його творчості є Бог, небо і Україна, а ще кров. У нього це образи-символи, які доростають до архетипів. Висока трагічна нута від усвідомлення марності людських поривань і пафос незнищенності всього сущого, які на диво звучать в унісон, і творять феномен його поезії», – писала про поета письменниця й літературознавиця Надія Мориквас.
Також він є автором кількох дитячих книжок, зокрема:
«Чом ти, гуско, боягузка?» (1988);
«Вітер нашої землі» (1990);
«Ми зваримо борщику» (1995);
буквар «На білому світі» (1997);
читанка «Хрещатий барвінок» (2004).
Про місце і час прощання з Богданом Чепурком буде повідомлено згодом.
Джерело: Захід нет
17293