Найсвіжіше:
• У Тернополі військового не пустили в бар через форму (+відео) • Великогаївський «Агрон» – чемпіон Тернопільщини 2023 року! (+фото) • Стали відомі результати усіх матчів ігрового дня чемпіонату Тернопільської області з футболу • Жителі Тернопільщини незаконно намагалися потрапити до Угорщини та Румунії (+фото) • У Карпатах довелося рятувати тернополянку, яка травмувала ногу • Жителя Тернопільщини “кинули” на 300 тисяч гривень • «Агрон» (Великогаївська громада) – «Медобори» (Зелене): анонс чемпіонського матчу • Жителі однієї з громад на Тернопільщині заборгували 3,4 млн грн: влада оприлюднила список боржників • Команда мера Тернополя вирішила потратити 2,5 млн грн з бюджету на в’їзні знаки • Боєць з Тернопільщини загинув понад три місяці тому, а звістка про смерть прийшла лише тепер • У Тернополі водій автобуса ледь не збив пішоходів: дивом, обійшлося без трагічних наслідків (+фото) • Уродженець Тернопільщини вважає, що наразі у парламенті немає голосів для заборони московського патріархату  • Як дізнатися чи прослуховується телефон • У збаразькій лікарні помер командир зенітно-ракетного відділення з Тернопільщини • Як розблокувати телефон через аварійний виклик • Тернопільщина завтра зустрічатиме тіло загиблого Героя • На Тернопільщині знайшли унікальне бронзове навершя булави часів Київської Русі • У Тернополі стався розбійний напад на 72-річного пенсіонера • Поліцейські Тернопільщини встановили особу водія, причетного до ДТП зі смертельним наслідком • Одна з головних транспортних розв’язок Тернополя зазнала суттєвих змін (+фото) • Трагічно загинула дружина ректора одного з тернопільських вузів • На Тернопільщині монахиням з московського патріархату відключили світло: енергетики назвали причину • Новий випуск «Копаного м’яча»: особливості футболу під час війни, огляд матчів чемпіонату Тернопільщини та обриси нового футзального сезону • Почему важен теплый пол и как выбрать нужный • Ремонт тротуарів, знищення 100 дерев: “команда мрії” Надала виграла черговий тендер на 20 мільйонів
rss

Народити серцем: як в Україні стирають бар’єри для усиновлення Частина І: хто має право прийняти дитину?


Опубліковано: 14 Вересня 2023р. о 11:13


В Україні 17 вересня відзначатимуть День усиновлення. Вже вдруге він припадає на період воєнного стану, коли внаслідок бойових дій діти залишаються без батьків, сиротинці частково мігрували в безпечні країни, а наша держава докладає все більше зусиль для спрощення процедури усиновлення. Саме про ці зміни, а також їх практичне втілення в життя, поговоримо сьогодні.

Фото Kostia777_Depositphotos

Статистична інформація в Україні офіційно закрита від загалу на період воєнного стану. Однак крізь заборону все ж прориваються сумні цифри про усиновлення. Ситуація, що погіршувалася в останні роки, тепер ще й відчутно загострилася. Зокрема, днями народний депутат України Павло Сушко на своїй сторінці у фейсбуку заявив: «Показники усиновлення невпинно падають. Бажаючі не можуть знайти дітей для усиновлення, в той час, коли діти живуть в лікарнях та закладах роками».

Конкретні цифри наводить радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук: «На усиновлення в нашій країні очікують понад 16 тисяч дітей, не враховуючи тимчасово окуповані території. Всі вони мають статус сиріт або позбавлених батьківського піклування. З них віком до 1 року – лише 120 дітей, від 1 до 2 років – 298 діток. Віком від 2 до 10 років в базі Національної соціальної служби – 4919 дітей. Решта майже 11 тисяч – 11-17 річного віку. Це дані минулої осені, які за рік можуть бути незначно відкориговані».

Цю інформацію доповнює експертка з прав дітей Людмила Волинець. За її твердженням, близько 11 тисяч дітей, які перебувають в Єдиній інформаційно-аналітичній системі «Діти» для усиновлення, вже знаходяться під опікою та піклуванням в прийомних сім’ях. При цьому кандидатів/кандидаток в усиновлювачі – всього 1252 особи, з них понад 75% мають бажання всиновити дитину лише раннього віку.

Воєнні дії станом на минулу осінь додали до цього переліку 685 дітей, у яких батьки внаслідок бойових дій загинули, чи зникли безвісти, чи залишилися на окупованих територіях. Однак всі вони всиновлюються чи передаються під опіку насамперед близьким родичам чи знайомим людям, щоби хоч трохи мінімізувати пережитий стрес, пояснює Дар’я Герасимчук.

Зокрема, на Тернопільщині, за даними Міністерства соціальної політики України, з 2003 по 2017 рік середній щорічний відсоток усиновлення складав усього 4,65% від загальної кількості дітей в сиротинцях області, що залишилися без батьківського піклування. І не тому, що майже всім кандидатам в прийомні батьки відмовляли, – їх просто було значно менше, ніж дітей для усиновлення.

В той же час через існуючі в суспільстві стереотипи чимало людей навіть не думають про всиновлення, вважаючи, що в них немає шансів стати батьками прийомної дитини. Один із таких стереотипів – що самотні жінка або чоловік не можуть бути усиновлювачами, оскільки таке право мають лише подружні пари.

Людмила Волинець

За словами Людмили Волинець, у 2008 році Україна зіткнулася з фактами, коли дітей усиновлювали зі злочинними намірами, а саме – з метою сексуального насильства над ними. Саме тому були прийняті зміни до законодавства, які передбачали можливість усиновлення лише подружніми парами. Однак це обмеження стосувалося тільки іноземних громадян, тоді як самотні українці та українки зберігали повне право усиновити дітей. Ймовірно, недостатня поінформованість суспільства з цього приводу і стала причиною появи стереотипу, що усиновителями може бути лише подружжя.

Як все насправді і як держава стирає бар’єри для того, аби дітей усиновлювали більше, розповідаємо далі.

Розглянемо чинне законодавство

Часто, окрім терміну «всиновлення», ми вживаємо й слово «вдочерити», якщо справа стосується дівчинки. Тут варто прокоментувати, що термін «усиновлення», основна морфема (корінь) якого – син, має андроцентричний характер, тобто орієнтовані не на людину загалом, а на чоловіка.

Українському законотворенню вже давно варто взяти приклад зарубіжних держав, де слово «адопція» та його похідні не є андроцентричними. Однак наразі в Сімейному кодексі, як і в більшості нормативно-правових актів України, часто використовуються слова чоловічого роду й відповідна термінологія, наприклад опікун, піклувальник, годувальник тощо. Звідси й виникають похідні слова: усиновлення, усиновлювач. Саме тому в юридичній і законотворчій практиці офіційного поняття «удочеріння» поки що немає.

Згідно Сімейного кодексу, всиновити можна дитину, в якої батьки або померли, або дали згоду на всиновлення, чи їх позбавлено батьківських прав. Така дитина перебуває на державному обліку та дані про неї вносяться в Єдину інформаційно-аналітичну систему «Діти». Усиновити можна дитину віком від двох місяців до 18 років.

Відповідно до ст. 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем може бути

– дієздатна особа віком не менше 21 року, за винятком, коли усиновлювач/ка є родичем/кою дитини; особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років; у разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років. Для порівняння, віковий ценз є і в європейських державах. Наприклад, у Великій Британії заявити на адопцію може пара, якщо обоє досягнули 21 року. Або де один (одна) із подружжя – мати чи батько особи, яка буде усиновлена, і досягнув(ла) 18 років, а інший(а) досягнув(ла) 21 року. В Іспанії передбачено, що один з усиновлювачів повинен мати 25 років і більше, й один із прийомних батьків має бути принаймні на 14 років старшим за особу, яку всиновлюють;

– подружжя; самотні чоловіки та жінки; подружжя, що не зареєструвало відносини, але мешкає однією сім’єю (за рішенням суду); чоловік рідної матері або дружина рідного батька.

Не можуть, згідно ст. 212 Сімейного Кодексу України, бути усиновлювачами особи, які:

– обмежені у дієздатності чи визнані недієздатними; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; страждають на визначені законом хвороби; за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду. За словами Людмили Волинець, такі обмеження встановлені задля забезпечення інтересів дитини, яку всиновлюють;

– позбавлені батьківських прав;

– вже були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками тощо) іншої дитини, але усиновлення (опіку) було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;

– зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

– не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

– були засуджені за визначені законом певні злочини або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;

– перебувають у шлюбі з особою, яка не може бути усиновлювачем.

Крім цього, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини, а також особи однієї статі. Остання заборона, сподіваємося, в процесі євроінтеграції буде переглянута й українськими законотворцями, адже щороку все більше європейських країн дозволяють усиновлення одностатевим подружжям.

Переважне право усиновити дитину, за законом та для більшого забезпечення інтересів дитини, мають громадяни та громадянки України, які перебувають у шлюбі; люди, які вже мають власну дитину; родич дитини, яку хочуть усиновити; ті, хто є чоловіком матері або дружиною батька дитини, яка усиновлюється; особа, яка усиновлює одразу кількох дітей, котрі є братами/сестрами.

Іноземні громадяни і громадянки від початку повномасштабної війни в Україні не мають права на усиновлення чи опіку українських дітей. Координаційний штаб з питань захисту прав дітей спільно з МЗС повідомили про це уряди держав, до яких масово евакуювалися українські діти, пояснила Дар’я Герасимчук.

За словами заступниці начальника Служби у справах дітей Тернопільської облдержадміністрації Майі Шимашис, майбутні усиновлювачі повинні пройти десятиденне навчання у центрі соціальних служб. Після цього вони отримають документальний висновок про те, що є кандидатами в усиновлювачі, та рекомендації, скількох дітей, якого віку та статі їм радять всиновити органи опіки після аналізу ступеню готовності дорослих до всиновлення.

Читайте також: Народити серцем: як в Україні стирають бар’єри для усиновлення Частина ІІ: які є способи прийняти дитину?

Читайте також: Народити серцем: як в Україні стирають бар’єри для усиновлення Частина ІІІ: що змінилося і яких змін чекати?

Матеріал підготовлено за підтримки Волинського прес-клубу


Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Автор: Рубрика:
Мітки: , , , , ,





Новини
24 Вересня
23 Вересня
За діловим етикетом, вітаючись із жінкою, тиснути їй руку:
Погода
Реклама
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше