Працівникам Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф не вистачає коштів на заробітну плату. Сума дефіциту до кінця року – 11 млн. грн. Медики звернулися до комісії з питань охорони здоров’я обласної ради з проханням врегулювати ситуацію, адже в установі почалися затримки з виплатою. Депутати обіцяють пошукати залишки в інших установах, а також сподіваються на державну субвенцію.
Зарплата за вересень – у жовтні
Працівники ЦЕМД скаржаться на затримку з виплатою заробітної плати. Медики бідкаються, що зарплата в установі й так не велика, а тут ще й виплачують несвоєчасно. Більше того, уже кілька років вони не отримують надбавок за інтенсивність праці, хоча останнім часом роботи на «швидкій» побільшало. Її розмір становить 40% від заробітної плати, ці кошти виплачують при умові, що є гроші на зарплату.
– Ми би хотіли, щоб нам доплачували за особливі умови праці та напруженість роботи, – каже працівник установи Тамара Романська. – Ці надбавки не виплачуються з 2013 року. Працівники екстреної допомоги в усій Україні отримують такі надбавки, а в нас немає. натомість навантаження дуже велике. Нам ще добавили Тернопільський район. Інтенсивність збільшилась, а зарплата – ні.
Працівники вимагають, аби їм, як і передбачено законом, виплачували оздоровчі, 13-ту заробітну плату і головне, щоб зарплата була вчасно.
– Уявіть собі, чоловік та дружина працюють на «швидкій». Зарплату затримують. Як прогодувати дітей та сім’ю? – апелюють люди.
Проблеми щодо фінансування установи визнає директор Центру екстреної медичної допомоги Михайло Джус.
– Наразі заробітна плата виплачується з затримками, – констатує керівник. – Зарплата за вересень буде виплачена у перших числах жовтня. А у вересні вже не вистачає коштів на аванс. Сподіваюся, що зроблять певні перекидання коштів у межах галузі охорони здоров’я і люди отримають зарплату. Також розраховуємо на медичну субвенцію, яка має прийти з Києва, та стабілізаційний фонд.
Уже зараз адміністрація закладу спрямувала частину коштів, передбачених на енергоносії, на заробітну плату.
– Ми побачили, що до кінця року буде економія по енергоносіях, тому взяли з цієї статті 500 тис. грн., – каже Михайло Джус. – Також не вистачає грошей на поточний ремонт. Багато витрат тягне транспорт, тому що машини зношені. Великі витрати йдуть на запчастини. Через підняття цін на пальне не знаю, чи до кінця року вкладемося у передбачену суму.
Єдине, з чим наразі немає проблем, – медикаменти, каже директор Центру. На їх придбання у цьому році передбачили 3,5 млн. грн. Загалом у ЦЕМД працює 1,5 тис. людей. У структурі установи – п’ять станцій.
Служба екстреної допомоги фінансується за рахунок державної субвенції та кошти обласного бюджету. Також допомагають громади.
– Наші служби знаходяться у 47 населених пунктах. Ми підготували листи на всі територіальні громади. Ті допомагають, чим можуть. Одні гараж зробили, інші купляють форму, треті придбали ЕКГ-апарат, – розповідає пан Джус.
Керівник установи ще на початку року зрозумів, що грошей на заробітну плату до кінця року не вистачить, тому практично одразу почав звертатися в обласну раду та адміністрацію щодо виділення додаткових коштів. У травні бюджетна комісія обласної ради розглядала це питання, але результату немає.
– Можливо, заклали замало коштів і потрібно збільшувати фінансування на швидку допомогу. Є надія, що до кінця року Київ дасть певні кошти. Так буває кожного року. Сподіваємося, цей не буде винятком. Треба знайти внутрішні резерви в управлінні охорони здоров’я, аби першочергово заплатити працівникам зарплату. Слід обговорити з керівництвом області, якщо є десь залишки коштів, то ними частково профінансувати виплати, – зазначив голова комісії з питань охорони здоров’я облради Роман Свистун.
Думають, чи правильно ділили кошти
А ось депутат обласної ради Олег Сиротюк має іншу думку з цього приводу.
– Є питання до розпорядника коштів: чому аж у вересні ми на комісії дізнаємося, що установі не вистачає коштів на захищені статті та про відсутність фінансування. На початку року в сесійній залі нас переконували в тому, що бюджет збалансований і ніяких проблем немає. Депутати за нього голосують, а в результаті підтримали міну сповільненої дії, яка починає вибухати такими ситуаціями. Запитання є і до медичної комісії. Усі ми знаємо, що у нас був перехідний залишок медичної субвенції, який ми в першому півріччі розділили. Не було ніяких додаткових запитів. Тож 21 мільйон медичної субвенції обласна рада виділила на ремонт кардіоцентру в університетській лікарні. Так, це важлива річ, але чому, коли у нас немає коштів на захищені статті, члени комісії переконували нас, що це пріоритетний напрямок. У нас є недофінансування зарплат. А в той же час кошти виділяються на ремонти. Можливо, варто було б не 21 мільйон дати на університетську лікарню, а 15, – каже Олег Сиротюк. – Думаю, тут проблема у правильному використанні медичної субвенції.
Депутат пропонує, у випадку, якщо на ремонт кардіологічного центру ще не використали всіх коштів, спрямувати їх на заробітну плату працівникам «швидкої».
– На сесії обласної ради треба заслухати департамент фінансів і подивитися, які установи обласної ради перебувають у подібній ситуації, аби мати загальну картину, – каже Олег Сиротюк.
Голова комісії Роман Свистун стверджує, що депутати все зробили правильно, а ресурс треба шукати у неефективних закладах.
– У нас є заклади, такі як Теребовлянська станція переливання крові, яка працює на 7% своєї потужності, а отримує 3,5 млн. грн. в рік, тож, напевно, в області є резерви, – каже Роман Свистун. – Думаю, депутати прийняли правильне рішення, що віддали кошти на кардіоцентр. Наша область є однією з найбільш відсталих у плані передових технологій і це одне із нововведень, яке зможе покращити ситуацію.
Заступник голови облради Любомир Крупа каже, що гроші треба шукати на місцях. Бо практика свідчить, що на прохання регіонів стосовно додаткового фінансування центр реагує кволо.
– Ще на початку року управління охорони здоров’я зверталося
до депутатів з великою кількістю пропозицій, із застосуванням яких можна забезпечити економію коштів. Це непопулярна робота, але вона потрібна для того, щоб галузь жила. Адже у нас є багато установ, які не виконують жодних функцій, окрім соціальної складової. На жаль, депутатський корпус не підтримав цих пропозицій. Залишатися у Радянському Союзі і чекати, коли з Києва будуть кошти, ми не можемо. Відбувається тотальна децентралізація. Всі відписки, які надсилає Київ, зводяться до того, що держава передала ресурс на місця, аби ми могли будувати ту мережу, яка потрібна регіону, – каже Любомир Крупа. – Тому відповідальність за те, що працівники «швидкої» залишилися без заробітної плати, лежить на нас – депутатах.
Наразі депутати панують звертатися до розпорядників коштів щодо виділення додаткового ресурсу на виплату заробітної плати медикам у поточному місяці. А на сесії обласної ради, яка відбудеться 22 вересня, це питання народні обранці планують розглянути глобальніше.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: гроші, Джус, зарплата, швидка
37154