Для лідера великогаївського «Агрона» Тараса Гром’яка здобувати титули кращого футболіста Тернопільщини не є чимось особливим, адже втретє поспіль і вчетверте за останні шість сезонів він виборює подібне звання. Проте, для кожного футболіста завжди приємне визнання колег по цеху, та ще й тоді, коли твоя команда стає чемпіоном. Тарас у ексклюзивному інтерв’ю розповів, яким для нього та «Агрона» був 2025 рік та поділився секретом власного бомбардирського хисту.
– У щорічному опитуванні Асоціації футболу Тернопільщини Тараса Гром’яка втретє поспіль визначили кращим гравцем року. Більшість опитуваних та й вболівальників вважають, що це рік був для тебе найяскравіший за весь період виступів в «Агроні». Як ти його оцінюєш?
– Перш за все, хочу подякувати тим, хто за мене голосував та високо оцінив мої старання. Це дуже приємно і цінно, насправді. Якщо опитувані так вважають, то хай так і буде. На мою думку, кожен сезон має свої яскраві моменти, то ж цей не став винятком. Я вдячний Богу, що все склалося саме так.
– «Агрон» важко входив у чемпіонат області, поразки від «Галича» та ФК «Борщів», нічия з «Медоборами». У чому були причини відносно невдалого старту команди?
– На жаль, деякі гравці були травмовані, через що не могли допомогти команді на полі. Деякі мали мікротравми, тому не мали змоги якісно пройти зимові тренувальні збори. І це давало дисбаланс між гравцями. Відбувалися і кадрові зміни, тому це все мало такі наслідки.
– Після втрат очок у цих матчах, особисто в тебе не похитнулася віра, що «Агрону» вкотре вдасться стати чемпіоном, адже завдання, попри всі кадрові втрати перед сезоном, у великогаївської команди постійно найвищі?
– Справді, інколи закрадалися думки, що можемо втратити чемпіонство. Проте не опускали руки й продовжували робити свою роботу з вірою, що вкотре зможемо досягнути поставленої цілі.
– У попередні роки, зазвичай, «Агрон» набирав очки й суперники лише намагалися його наздогнати. Цьогоріч команда з Великогаївської громади сама опинилися в ролі наздоганяючої. Наскільки це не просто бути в подібній ролі та відігравати очки в суперників.
– Після втрат важливих очок у першій половині чемпіонату, добре розуміли, що права на помилку нема – тому виходили на кожну гру лише перемагати.
– Як Ваша команда і ти особисто налаштовувався на кожен матч, який був підвищеної ваги?
– Все як зазвичай – посилені тренування, аналіз команди суперника, концентрація та віра.
– У першій половині сезону Тарасу Гром’яку інколи довелося грати на місці центрального нападника. На скільки ця позиція була для тебе зручною?
– Весь сезон я відіграв на позиції лівого півзахисника, іноді і справді, у другому таймі я міг перелаштуватись на позицію центрального нападника, якщо цього потребували обставини. Не бачив у цьому проблеми.
.JPG)
– А загалом, як правильно охарактеризувати твоє місце на футбольному полі в більшості матчах – лівий півзахисник, лівий нападник чи «вільний художник»?
– Для себе визначаю це місце, як лівий півзахисник.
– На твій погляд, завдяки яким якостям футболістів і тренерів великогаївській команді таки вдалося наздогнати свого головного конкурента – ФК «Борщів» у регулярному чемпіонаті, а потім у «золотому» матчі вирвати перемогу і здобути чергове чемпіонське звання?
– Влітку на поле повернулись травмовані гравці. Наша команда змогла добре укомплектуватися. До нас доєдналися нові гравці, які швидко та якісно влилися у колектив, а також ті, хто вже був частиною команди. Також завдяки тренеру, який вміє правильно налаштувати та знайти влучні слова, аби підтримати. А ще, футболістам «Агрону», які створюють дружню та класну атмосферу. Звісно ж, і завдяки підтримці нашого президента Юрія Романовича Березовського, який завжди поряд з нами. Віцепрезиденту Олегу Андрійовичу Кохману та усім відданим вболівальникам команди, які були з нами при будь-яких результатах.
– У «золотому» матчі проти ФК «Борщів» твій гол вирішив долю чемпіонства. Приємно забивати у таких надзвичайно важливих поєдинках?
– Звичайно, що приємно. А ще приємніше, що мій гол приніс команді перемогу, як в конкретно взятому матчі, так і в чемпіонаті загалом.
– Цікаво, чи була якась особлива відзнака від керівництва ФК «Агрон» за цей гол, який став справді чемпіонським?
– Особливої відзнаки не було, я ж не сам здобув цю перемогу. Гол став результатом спільно проробленої роботи. Тому заслужено привітали усю команду!
– У твоїй довгій футбольній кар’єрі були випадки, коли доводилося виборювати звання чемпіонів у так званому «золотому» матчі?
– Був цікавий випадок, коли мав нагоду грати в Канаді за команду «Юкрейн Юнайтед» (Торонто). Тоді теж довелося грати фінальний матч за чемпіонство. І також моя команда здобула таку бажану перемогу.
.jpg)
– За накалом боротьби, кваліфікованими виконавцями та численню глядацькою аудиторією «золотий» матч, мабуть, по всіх аспектах нічим не поступався поєдинкам професіоналів. Ти грав на професійному рівні і маєш з чим порівняти. Оціни його зі свого погляду?
– Це справді був матч достойних суперників, які гідно подолали шлях до «золотого» матчу.
– За останні роки в боротьбі за титул в «Агрона» було багато конкурентів – «Нива» (Теребовля), «Медобори» (Зелене), «Дністер» (Заліщики), ФК «Борщів». На яке місце у плані конкуренції ти б поставив цей сезон і власне борщівський колектив?
– Важко сказати, адже кожен сезон відрізняється. Всі вищесказані команди складали сильну конкуренцію «Агрону», тому вважаю недоречним порівнювати їх.
– Особисто тобі, краще – комфортно виграти титул, чи все-таки приємніше, в першу чергу емоційно, коли маєш достойного суперника?
– Особисто мені краще і виграти титул, і мати достойного суперника. Це додає особливої емоції грі та атмосфері на полі.
– Який матч сезону тобі запам’ятався найбільше і чим саме?
– Напевно, матч в якому нам потрібна була лише перемога і ми успішно її здобули. А саме домашня гра з ФК «Борщів» у «чемпіонській» групі, яку ми виграли з рахунком 5:1.
– Ти забив 20 м’ячів у чемпіонаті області. Який з них, на твій погляд, був найкрасивішим, а який найціннішим для команди?
– Як на мене, найцінніший – це переможний м’яч у «золотому» матчі в Трибухівцях. А найкрасивіший нехай буде гол зі штрафного у поєдинку проти ФК «Борщів» у В. Гаях.
– Цього сезону ти «видав» кілька хет-триків. Який з них був найважливіший і, загалом, чи по кар’єрі багато було подібних випадків?
– Так, у моїй футбольній кар’єрі були випадки з хет-триками. У цьому сезоні вважаю, найважливішим був хет-трик у чвертьфіналі кубка області в домашньому матчі проти ФК «Борщів». Також не менш важливим для команди був хет-трик у ворота ФК «Збараж». У тому поєдинку ми поступалися 0:1, однак все-таки нам вдалось переламати гру і здобути перемогу з рахунком 3:1.
– Особисто для тебе було важливо виграти бомбардирські перегони, після того, як минулоріч в останньому турі поступився першістю Назару Процику?
– Як я вже неодноразово казав, для мене першочерговою є перемога команди. А стати найкращим бомбардиром – це як приємний бонус.
– У твоїй біографії, мабуть, не вперше, коли стаєш кращим бомбардиром чемпіонату на дорослому рівні…
– У моїй біографії це не вперше, адже у 2023 я вже ставав кращим бомбардиром чемпіонату області. Також був кращим бомбардиром серед аматорського чемпіонату України у сезоні 2023-24 рр.
– Можливо знаєш, хто з гравців «Агрона» цьогоріч віддав тобі найбільше гольових передач?
– Точно сказати не можу, але, швидше за все, це міг бути Юрій Соколовський, адже він відповідає у нас за всі стандартні положення, а також робить дуже багато якісних прострілів та передач з флангу. Це ж саме можу сказати і про Андрія Скакуна. Тому, думаю, хтось з них.
– Окрім чемпіонату, «Агрон» у 2025 році виграв і кубок області. Охарактеризуй виступи команди у цих змаганнях. Головне завдання в кубку було подолати ФК Борщів», з яким долею жереба Вам довелося зіграти в 1/4 фіналу, чи все-таки визначальним був фінальний поєдинок проти «Медоборів»?
– Весь шлях до фіналу був непростим. Окрім, ФК «Борщів» було ще два нелегких матчі зі збаразьким «Галичем». Те ж саме можна сказати і про фінальну гру. Вважаю, ФК «Медобори» – достойний та гідний суперник, який демонстрував хорошу гру. Тому цей поєдинок, безумовно, був не простим для «Агрона». А інакше не могло бути, адже це – фінал!
– Неодноразово ставив тобі запитання щодо запрошення з професійних клубів. Не буду оригінальним і цього разу. Чув, що влітку ти був на перегляді в команді другої ліги – ФК «Куликів-Білка». Який чинник став визначальним у плані того, що ти вирішив залишитися в «Агроні», а не повернутися у професіонали?
– Дійсно, мене хотів бачити у своєму колективі Сергій Атласюк і було запрошення приєднатися до його команди, за що йому дуже вдячний. Проте, зваживши всі за і проти, я зрозумів, що у Тернополі моя сім’я та робота. ФК «Агрон» це вже теж, як частина моєї сім’ї і було відчуття, що у цей період я маю бути тут.
– Наскільки мені відомо, минулого року ти почав тренувати дітей. Як себе почуваєш у цьому напрямку діяльності, адже, одна справа самому виходити на футбольне поле, а інша – тренувати. Загалом, не маєш бажання спробувати тренерського «хліба» з дорослою командою, як це вже зробили твої партнери по «Агрону» – Андрій Скакун та Валентин Білик, котрі тренують відповідно «Сокіл» (В. Березовиця) та «Говерлу» (Дубівці)?
– Насамперед, я хочу залишатися у футболі. Тренувати дітей – це цікаво, часом не просто. А як складеться далі – час покаже.
.jpg)
– Знаю, що на багатьох матчах Тараса Гром’яка підтримують персональні вболівальники – дружина та донечка. Не відмовляєш їх приходити на стадіон, адже футбол – це не лише позитив. Маю на увазі випадок, який трапився після «золотого» матчу з емоціями з обох сторін?
– Дружина з донькою завжди підтримують мене та команду. Злата щиро радіє за мене, їй подобається бути присутньою на іграх. Ні погодні умови, ні негативні емоції не стають цьому на заваді. Щодо крайнього випадку, то всі ми люди і маємо переживання, проте інколи вже вкрай складно це все толерувати. Я їм дуже вдячний, що вони завжди поряд. Вважаю, доцільним додати, що крайній раз – це радше прикрий виняток. Позитивних вражень у них все ж таки в рази більше.
БІОГРАФІЯ
Гром’як Тарас Олегович
Дата народження – 19.03.1993 р.
Місце народження – с. Геленки, Козівська громада
Перший тренер – Борис Романович Палюх
Амплуа – півзахисник
Виступав за команди – ДЮСШ (Козова), ДЮСШ (Тернопіль), «Агропродсервіс» (Козова), ФК «Козова», ФК «Тернопіль», «Юкрейн Юнайтед» (Торонто, Канада), «Нива» (Теребовля), «Агрон» (Великогаївська громада).
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
12863