Тему облаштування котелень на альтернативних видах палива (торфі) чиновники міста підняли понад рік тому. З того часу тернополяни б’ють на сполох, позаяк котельні розмістилися в житлових масивах міста – поруч садочків, шкіл, будинків.
Люди неодноразово виходили на протести, палили під радою шини та навіть провели громадські слухання, на яких сказали категоричне «ні» такій альтернативі. Проте мерія людей не почула і котельні потрохи добудовували, а подекуди – і запустили. Та тернополяни не відступають. Людям навіть вдалося через суд заблокувати запуск кількох котелень.
Тож яка ситуація з альтернативним «благом» зараз? Працюють вони чи на межі закриття? Про це ми запитали у громадської активістки Юлії Мамчка, яка понад рік бореться проти торфу як палива.
– Юлю, всі котельні в місті добудували? Знаю, що їх мало би бути сім.
– Дві – недобудовані. Щодо котельні на вул. Київській, то на неї поширюється судова заборона, яку видавала екологічна інспекція на підставі припису. Щоправда, ця заборона оскаржується у Львівському апеляційному суді фірмою ТОВ «Тернопільтепло». Також незадіяна котельня на вул. Живова через неправильно спроектовані труби на викиди. Інші п’ять – палять.
– Знаю, що активісти разом з інвестором та екологами перевіряли нещодавно котельню на Лемківській, 23.
– Так. Нам сказали, що все дуже гарно-чисто і є висновки екологів про те, що чотири забруднюючі речовини, які перевіряють, згідно з законом там у межах норми. Як на мене, котельня працювала на дуже малу потужність, хоча ми цього перевірити не можемо. На скільки відсотків вона працювала – не сказав ніхто! На подвір’ї запах справді ледь відчувався. Проте потім нас впустили всередину, то там запах був відчутніший. Машина, яка гуділа, теж працює в межах норми. Мішки, які нам вдалося зняти на камери, – це, виявляється, дуже модерні рукавні фільтри, які очищають від золи, якої нема.
– Як немає?
– Нас же переконують, що під час спалювання торфу виділяється лише діоксид вуглецю та пара. Золи відповідно бути при спалюванні не мало б, але стоять мішки, які її збирають. Днями, до речі, ми мали перевіряти котельню на вул. Купчинського. Та після того, як активісти оголосили публічно, що планують прийти, перевірку чомусь відтермінували.
– До речі, чому активістам із легкістю показали котельню на Лемківській?
– Вона єдина більш-меш модернізована. Якщо на вул. Живова був конвеєрний спосіб запуску котельні і там реально люди «шуфлювали», то на Лемківській процес хоч трохи механічний. Саме тому возили туди. Причому не тільки нас, а й попередніх інспекторів також.
– Виходить, що кожна котельня має свій проект?
– Ні, проект один, але різні способи його реалізації.
– Хіба це законно?
– Ні, звичайно. Скажу більше, за допомогою Івана Сороколіта, який рік тому очолював комісію в ТМР, що мала б проаналізувати шкідливий проект чи ні, нам вдалося витребувати дуже багато цікавих документів. Так от, ті документи, які отримали тоді, і ті, що маємо зараз, – це два різні проекти. Тоді, рік тому, пригадую, проект був дуже «сирим». Зараз його переробили, хоча й це порушення закону.
– На п’ять добудованих котелень зараз скаржаться? Вони працюють?
– З вулиці Купчинського отримую дзвінки постійно. Жаліються на запах. Навіть якщо палять на малих потужностях, все одно сморід присутній. Проблема в чому? Екологи перевіряють котельні лише на чотири основні речовини, які входять до переліку надшкідливих. На інші, що викликають астму, дермозахворювання, не перевіряють, хоча вони не менш шкідливі. Добре було б залучити незалежних експертів, але хто захоче приїхати в Тернопіль – не знаю.
За словами Юлії Мамчак, активісти зараз намагаються скасувати договір про спільну діяльність між КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» та фірмою-інвестором «Тернопільтепло». Якщо їм це вдасться зробити, тоді автоматично жодна котельня на торфі не зможе працювати.
– Є підстави скасовувати цей договір? – запитали в пані Юлії.
– Так. Ми знайшли дуже багато порушень. На 11 сторінок позову! Думаю, що немає судді, який візьме на себе відповідальність ігнорувати порушення.
– Скажіть, подейкували, що завдяки цьому договору, комунальне підприємство мерії може стати приватним. Це реально?
– Так. Про це говорять навіть самі працівники котелень. Згідно з договором, КП має протягом семи років оплачувати рівними частинами кошти, що вклав інвестор. Тоді у КП не залишається коштів ні на ремонт, ні на непередбачені витрати (прорив труб) тощо. Тепломережі безкоштовно надали інвестору і він за це нічого не платить. Дуже зручно будувати такий бізнес, правда? На всьому готовому.
– У чому тоді інвестиції приватної фірми?
– У котлах, які вони поставили. Все! Монтаж обладнання, розробка проекту, який, між іншим, вартує 400 тис. грн. на одну котельню, – це та багато іншого зроблено за кошти КП. Ми ж не проти альтернативи, вона є. Потрібно зменшити тепловтрати. Якщо зараз торф заміщатиме 10% газу, то тепловтрати – приблизно 30%. Все одно мережі рано чи пізно доведеться ремонтувати, з торфом чи без нього. Бо все це тріщить по швах…
Джерело: Тижневик "Номер один"
9539