Про українця, який нині допомагає землякам, котрі вимушено вирушають у світи, рятуючись від війни, розповіла німецька радіостанція Deutschlandfunk Nova.

Арік – мультимедійний художник, який також працює інженером-електриком. У перший день війни в Україні він пішов у відпустку, щоб допомагати українцям, які прибували до Німеччини. З того дня він щовечора допомагає приймати біженців на берлінському автовокзалі.

“Так, ми тут так вкупі живемо, але максимально комфортно. Самостійно організуємось, разом готуємо, ввечері надуваємо матраци – щоб усім було якнайкраще”, – каже він.

Арік живе у квартирі площею 103 квадратні метри в Шарлоттенбургу. Кілька місяців тому він подумав, що було б краще мати кілька сусідів по кімнаті. Коли в Україні почалася війна, рішення далося йому легко. Тим часом разом із ним живуть 14 біженців і маленька собачка.

Він допомагає знайти житло у квартирах своїх друзів чи колег для людей, яких сам не може прийняти.

Більшість людей, яких прийняв сюди Арік, – це його родичі та друзі: брат, його дружина, найкращий друг та його сини. Усі вони родом із рідного міста Аріка, Тернополя на Західній Україні, звідки він сам емігрував у 2008 році.

40-річний чоловік був особисто знайомий лише з кількома біженцями тоді, коли надав для них місце у своїй квартирі. Однією з біженок є 21-річна студентка Марія. Вона живе тут два тижні і, як і більшість інших, спить на надувному матраці.

У Марії було всього 15 хвилин, щоб зібрати речі в Києві, батьки боялися за неї і купили їй квиток на потяг до Польщі, каже вона. “Бери квиток і, будь ласка, їдь”, – сказали їй батьки.

Потяг Марії, яким вона хотіла виїхати з Батьківщини, мав відправитися об 11 ранку. Їй дуже пощастило встигнути на попередній потяг, тому що незабаром після її від’їзду у залізничну станцію влучила бомба. Спочатку вона поїхала до Львова, потім – до Кракова, а звідти – до Берліна.

“Я організовую житло для всіх людей – якщо держава не збирається допомагати, то принаймні вона має дозволити нам це зробити. Незаконно мати таку кількість людей у ​​квартирі – тому, сподіваюся, влада не створить нам проблем. Це також була б допомога”, – каже Арік.

Деякі українські біженці живуть з Аріком лише кілька днів або тижнів. Його рідні та друзі залишаються довше.

З такою кількістю людей в одній квартирі потрібна певна організація. Тому щодня вони складають план. Хто робить покупки, прибирає чи готує їжу. У спільному Telegram-чаті обмінюються короткими повідомленнями або важливою для всіх інформацією.

Офіційну реєстрацію робили всі разом, бо це досить складно, каже Арік.

Насправді законодавчо не дозволено, щоб стільки людей проживало разом у квартирі такого розміру. Арік сподівається, що влада погодиться і всі біженці зможуть далі жити з ним.