Понад пів року за метр від тротуару на вулиці Академіка Сахарова знаходиться відкритий каналізаційний колодязь. Очевидно, хтось поцупив люк, але це не причина, щоби колодязь залишався відкритим.
Особисто бачив, як відповідні служби приїздили на те проблемне місце, оглянули його, але все, на що вони спромоглися, це поставити кілька гілок. Чи зробили вони безпечним те місце, не факт. А між тим щодня біля нього проходять сотні дітей, у тому числі хворих, які прямують до обласної дитячої лікарні, спеціалізованої школи, дитбудинку «Малятко» та реабілітаційного центру для дітей-інвалідів. Варто було б таки знайти можливість і закрити це місце, бо колодязь глибокий, а діти в нас бувають допитливі і вечірньої пори можуть не помітити гілок, якими він прикритий. Дуже сподіваємось, що українська приказка «Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься» у даному випадку ніколи не буде актуальною, але, як каже інша приказка, береженого Бог береже.…
Джерело: Тижневик "Номер один"
18090