Асоціація футболу Тернопільщини продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2025 року. На черзі – «Зелені леви» з Почаєва, які посіли дванадцяте місце. До розмови ми запросили головного тренера команди Івана Володимировича Лукащука.
– Іване Володимировичу, які завдання стояли на сезон перед «Зеленими левами»?
– На першому етапі чемпіонату ставилося завдання потрапити до вісімки кращих команд, щоби у другій частині сезону місцеві вболівальники могли насолоджуватися красивим футболом у виконанні кращих аматорських команд Тернопільської області.
– На Ваш погляд, які головні чинники того, що не вдалося досягти поставлених цілей?
– У вісімку кращих «Зелені леви» не потрапили. Не скажу, що це можна вважати провалом, однак точно – не очікувано! Причин цьому було кілька. Десь, напевно, мало місце не зовсім відповідальне ставлення футболістів до тренувань. Також мала місце в деяких матчах самовпевненість і недооцінка суперника. Так, з сильними командами хлопці дійсно налаштовувалися відповідно, віддавали всі сили на футбольному полі, тому був і результат. Натомість на суперників однакового рівня чи трішки нижчого класу наші гравці проявлявся скептицизм, це відбивалося на грі і негативних результатах.
– У яких матчах, на Ваш погляд, «Зелені леви» втратило очки, які власне завадили потрапили до фінальної частини чемпіонату?
– Це, найперше, виїзний матч у Нараєві (1:1), домашній – з великоберезовицьким «Соколом» (3:3). Дуже не зрозумілим був домашній поєдинок зі «Збручем-Агробізнес» (2:2), у якому підволочиська команди примудрилася двічі відігратися до хвилини часу, після того, як ми відзначалися в їхні воротах. Почаївські футболісти забивали м’ячі і, чомусь, одразу ставали та… отримували голи у власні ворота. Можна було забирати очко в зустрічі з «Агроном» (1:2), коли не влучали м’ячем практично в порожні ворота. Однак, це футбол, не завжди виходить грати, як би того хотілося. Відповідно, хтось досягав поставлений цілей, а ми, на жаль, ні.
– Які матчі «Зелених левів» були найкращими у чемпіонаті, а які провальними?
– Дуже класна гра була у Почаєві з «Агроном». Особливо її другий тайм. З нашої сторони – це був топ-рівень у протистоянні з топовою командою. Якщо б футболісти «Зелених левів» так діяли в усіх матчах, як в другій 45-хвилині з лідером тернопільського аматорського футболу, то почаївській команді можна сміливо було грати в аматорській лізі чемпіонату України. Хороша, змістовна гра була з ФК «Збараж». Запекла, до останньої хвилини. І хоча голів у тому матчі забито не було, однак по самовіддачі хлопці заслуговують тільки похвали. Однозначно, до кращих матчів варто віднести дві вольових виїзних перемоги у В. Березовиці («Поділля» – 1:3) і в Зеленому («Медобори» – 2:3). Останній з названих поєдинки хочеться виділити окремо. Програючи після першого тайму 0:2 у сильного суперника, здавалося, все у тій зустрічі вже було вирішено. Однак почаївські футболісти знайшли в собі сили, на морально-вольових переламали хід гри і в підсумку, як на мене, заслужено здобули три очки.
– Не потрапивши до першої вісімки, «Зеленим левам» довелося боротися у групі за «виживання». І хоча команда зберегла за собою місце на наступний сезон у вищій лізі, не все було так гладко і легко.
– Для нас цей відрізок сезону був дуже складний та непередбачуваний, хоча в цій групі планували фінішувати на першому місці. Після того, як на рівні держави дали дозвіл на виїзд за кордон хлопцям до 22 років, ряд наших футболістів, з якими ми розраховували дограти сезон, виїхали за межі України. Відповідно ми зіштовхнулися з серйозною кадровою проблемою, коли через цей фактор, а також травмованих гравців, ледь назбирували футболістів на стартову «одинадцятку», один з яких виходив з температурою (були і такі випадки), або мали одного-двох на заміні. З цією проблемою зіштовхнулися не лише ми, а й ще ряд команд. За інших не буду казати, скажу щодо нас – це була й справді проблема. Так, місце на наступний рік в еліті обласного аматорського футболу «Зелені леви» зберегли, але загалом, якщо ставилося завдання виграти групу «вибування», то ми його теж провалили. Дякувати Богу, вигравши останній матч сезону в «Сокола» у В. Березовиці (2:1), хоча б залишилися в першій 12-ці.
– Хто був лідером почаївської команди в цьому сезону, а хто не виправдав сподівань?
– Віталій Ніколайчук, Тарас Новосад, Микола Петролюк, Роман Оліщук, Костянтин Іщук, Владислав Коваль – це гравці, яких можна було б назвати лідерами. Щодо футболістів, які не виправдали сподівань, тут не будемо нікого виокремлювати, бо при бажанні можна було б знайти претензії до кожного гравця.
.jpg)
– Назвіть символічну збірну «Зелених левів» зразка 2025 року.
ؘ– Воротарі – Роман Оліщук/Олександр Волков
Центральні захисники – Віталій Ніколайчук та Дмитро Михальчук
Лівий захисник – Назарій Присяжнюк/Ігор Ромасюк
Правий захисник – Василь Селестенюк
Опорні півзахисники – Тарас Новосад/Михайло Ковальчук
Піднападники – Микола Петролюк та Владислав Коваль
Лівий півзахисник – Тарас Бадиляка
Правий півзахисник – Василь Турчинський/Олександр Василюк
Нападник – Костянтин Іщук
– Якщо говорити загалом про сезон, що завершився, на Ваш погляд – все по ділу і лідери – це саме ті команди, які показували найкращу гру?
– Як показав чемпіонат, всі команди плюс-мінус одного ґатунку. Можливо, трішки нижчого рівня був ФК «Теребовля», а всі інші були приблизно рівні. Аналізуючи матчі, в тому числі і проти «Зелених левів», то у мене складалося таке враження, що ФК «Борщів» виграє чемпіонат. Вони 2/3 турнірної дистанції йшли в лідерах і лише на фініш сезону їх трішки не вистачило. Тому, якщо б порозмірковувати, то я б саме «Борщів» поставив би на перше місце, а «Агрон» – на друге. Разом з тим, мені дуже подобається команда з Великогаївської громади, за якою слідкую не один сезон. Це як німецька «Бундес машина»! Колектив Сергія Богородіченка, незважаючи на кадрові проблеми на початку сезону, не відпустив борщівський колектив, а потім набрав таку потужну ходу, що його вже було не зупинити.
– Хто допомагав Вашій команді пройти не простий футбольний рік?
– Це наші керівники – президент Руслан Євгенович Дроб та віцепрезидент – Андрій Павлович Щербюк. Незважаючи на різні нюанси, вони всіляко підтримували команду, переживали за неї. Руслан Євгенович намагався фізично бути присутнім на всіх матчах. Андрій Павлович, враховуючи його службу в Збройних силах України, він та його побратими з 4-го бату 105 бригади територіальної оборони, по мірі можливості онлайн дивилися за матчами «Зелених левів», підтримували команду. А були випадки, коли Андрій Щербюк писав мені по ходу матчу повідомлення, підказував, що потрібно змінити для покращення результату. Величезна подяка вболівальникам, які, незважаючи ні на погодні умови, ні на складнощі життя, чисельно відвідували наші матчі, раділи перемогам і засмучувалися поразкам. При чому, навіть у складних ситуаціях, завжди від них була підтримка гравців, а не різного роду хейти. Приємно було бачити на стадіоні рідних футболістів, батьків, матерів, дружин і дівчат – ми були, як одна велика родина. В футболі все важливо – починаючи від фінансової підтримки і закінчуючи підтримкою вболівальників!
– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області в плані організації?
– Моя суб’єктивна думка: я за класичний повноцінний чемпіонат у два кола. Це раптом ще кілька додаткових матчів. Група «вибування» завершила сезон раніше, «чемпіонська» – пізніше. Я думаю, що організатори, завершуючи сезон у середині жовтня, переживали, щоби погода не внесла свої корективи. Як виявилося, погода дозоляла ще грати місяць-півтора. Однак, у принципі, хто не пробує, той не помиляється. Загалом, вважаю, чемпіонат був проведений на хорошому рівні. Керівництву АФТ тепер є з чим порівняти, зробити висновки і рухатися вперед. Хоча, будемо відвертими, важко загадувати наперед, адже не відомо, яка ситуація буде надалі в нашій державі.
– Чи вже накреслені в «Зелених левів» плани на 2026 рік?
– Однозначно, команда у Почаєві буде! Зважаючи на те, що з колективу, який завершував цей сезон, виїхало ще двоє гравців і це не кінець, керівництво клубу поставило завдання перед тренерським штабом підшуковувати нових виконавців. Паралельно розвиваємо футбольну академію «Зелених левів», щоби за рік-два залучати до дорослої команди перспективу молодь. Мені до вподоби підхід тренера «Вікнин» Ростислава Ціха, який робить ставку на молодих 16-17-річних місцевих футболістів, які минулоріч «обкаталися» в першій обласний лізі, а цьогоріч вже показали доволі зрілий футбол на вищому рівні. Для нашої команди це було б прийнятно і з фінансової сторони, адже за регламентом, за футболістів з інших областей потрібно доплачувати. Хоча, як на мене, ця норма у складний час, у якому нині перебуває, є зайвою. Всі розуміють, що знайти у нашому регіоні повноцінних, сформованих гравців з хорошою фізичною підготовкою обласного рівня дуже складно, водночас – знаходячись на межі Рівненської, Волинської та Львівської областей, ми не можемо запросити футболіста, який живе за якихось 10 км, бо він вже вважається легіонером…
Фото – “Футбол з-за воріт та інші фото”
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
4815