Художник Микола Мамчур уміє вражати. Не епатувати – змістом, яскравістю кольорів чи фантасмагорією композиції, а саме вражати невимушеною філософічністю робіт, алегоричністю й незвичним поєднанням символів. Зрештою, спільна з художницею Оксаною Дученчук виставка «Гармонія контрастів» – тому підтвердження: спочатку експозиція може здивувати, та, оглядаючи роботу за роботою, відкриваєш для себе гармонію світів двох різних митців.
«Діаметрально протилежні експозиції створили гармонічно цілісну виставку. Глядачам надано можливість самостійно тлумачити ідею контрастів у єдності і протилежностях виставки, – поділився враженнями у Фейсбуці художник Юрій Криворучко. – Роботи Миколи Мамчура виконані в єдиному стилі – сюрреалізмі і різняться побудовою неординарних композицій із кольоровим рішенням – в яскравих поєднаннях палітри фарб і майстерним опрацюванням ідеї і змісту композиції творів. Зміст робіт переносить глядача у цікавий світ казкових образів і фантазій.
Тим часом в акварелях Оксани Дученчук звертає на себе увагу не зовнішній, а внутрішній зміст робіт – у них прихований філософський підтекст. За настроєм вони дуже меланхолійні і пронизані гострим відчуттям самотності. Такий стан пейзажних робіт визначився певним композиційним колірним рішенням: димно-сизою палітрою розмитих фарб, яким автор віддав свою перевагу. Також на виставці представлено невелику серію дитячих портретів.
Виставка об’єднала авторів, таких несхожих один на одного, сенсом за настроєм, напрямками пересічення ідей і духовним змістом робіт».
Але це тільки на перший погляд роботи здаються різними. Насправді ця зовнішня відмінність концептуально поєднує виставку, розставляє незримі акценти на їхній творчій палітрі: Оксана Дученчук малює акварелями та олівцем, Микола Мамчур – олійними фарбами. Мисткиня представила виконані у графічній манері пейзажі, а її вчитель постав яскравим представником сюрреалізму. От і перед нами у пів сотні полотен – «Гармонія контрастів».
Ця – злагодженість нагадує чарівне павутиння вулиць давнього Кременця, мистецький простір якого після «хрущовської відлиги» заполонили всілякі «шпигуни» – нащадки аристократів, музиканти, науковці, художники. Засуджені радянською владою за надуманими звинуваченнями і реабілітовані після смерті Сталіна, вони поверталися й осідали у таких невеликих містах, як місто над Іквою, створюючи неповторне мистецьке середовище. Згадуючи шкільні роки, Микола Сергійович розповідає про пані, яка у молодості в оточенні гусарів ходила на концерти Федора Шаляпіна, а на схилі років перечитувала французькі романи з величезної батьківської бібліотеки та намагалася вирощувати квіти, насаджуючи рослини одна на одну.
Уроки малювання в школі викладала уродженка Санкт-Петербурга, така собі пані Злочевська. І хоча сама вона не вміла тримати в руках олівців та пензлів, але прекрасно знала історію мистецтв і свої знання передавала учням.
А от уроки музики проводив талановитий музикант Андрій Вериківський, брат відомого українського композитора і диригента Михайла Вериківського!
Та головне, що юнаком уроки малювання Микола Мамчур брав у відомих художників Івана Гарасевича та Олекси Новаківського. І якщо в Івана Дем’яновича все мало бути «красивеньке і гарненьке», то перший урок у Новаківського юнака трохи шокував, оскільки той дав йому величезний аркуш паперу, поставив зелену кварту фарби і сказав: «Малюй!» А коли фарба потекла, заспокоїв розгубленого парубка: «Не страшно, це ж фарба!»
І ось уже майже 40 років Микола Мамчур творить свій неповторний світ. Причому примудрився навіть на фронті в зоні АТО не розлучатися з мольбертом. У листопаді 2016-го він разом з Оксаною Дученчук представив свої роботи у краєзнавчому музеї міста Попасна. Згодом картини побували в інших точках на передовій – у Щасті, Кремінній, Сватовому. В експозиції – роботи різних жанрів, серед них чимало замальовок із побуту солдатів, військових дій і портрети бійців, декого з них уже немає серед живих.
Отож у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї триває «Гармонія контрастів». На виставці представлено понад 50 картин. Зокрема, Микола Мамчур виставив роботи з уже відомих його серій «Козаки» та «Каламбури», Оксана Дученчук – ліричні пейзажі та акварель.
Довідка
Художник Микола Мамчур народився у Кременці. Навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва (нині Львівський фаховий коледж декоративного й ужиткового мистецтва імені Івана Труша ), закінчив Московський університет мистецтв (1987, нині РФ). Працював у м. Кременці керівником художньої студії.
У 1989 р. заснував і спортивно-мистецький клуб «Сакура».
У 2010 започаткував проєкт «Художники без майстерень», який нині перетворився на творче об’єднання.
Роботи художника знаходяться у приватних колекціях України, Польщі, Німеччини, Канади, США, Швеції, Англії. З 2007-го по 2011 роки митець жив і працював у Нью-Йорку. За цей час виставляв свої роботи у Вашингтоні, в штаті Коннектикут і в Нью-Йорку. В 2011 році повернувся в Україну та заснував проєкт «Художники без майстерень». Працює в галузі живопису, графіки, скульптури.
Оксана Дученчук – тернопільська художниця, ілюстраторка навчальних підручників і художніх творів. Учениця Миколи Мамчура. Малює олівцями, аквареллю, олійними фарбами, робить малюнки на планшеті. У складі об’єднання «Художники без майстерень» постійно бере участь в освітніх проєктах та виставках.
Жанна Попович (фото автора)
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", микола мамчур, новини Тернополя, оксана дученчук
13344