У 2019 році в Бережанах закрили обласний дитячий гастроентерологічний санаторій, який був комунальним некомерційним підприємством облради. Працівники закладу вважали, що закриття було штучним, та звинувачували гендиректорку. Що ж змінилося за 2 роки після скандалу та яка ситуація зараз із приміщенням, розповіла журналістам «Номер один» завуч санаторію Ольга Гнатишин.
На місці санаторію планували відкрити підрозділ обласного центру комплексної реабілітації
Рішення про закриття Бережанського обласного дитячого гастроентерологічного санаторію ухвалили на сесії облради ще 19 вересня 2019 року. Водночас вирішили припинити діяльність ще двох закладів – Кременецького обласного дитячого психоневрологічного санаторію й обласного медичного центру для лікування і реабілітації учасників АТО у селі Яблунів Гусятинського району. На базі цих закладів планували утворити нові підрозділи Тернопільського обласного центру комплексної реабілітації (керівник – депутат обласної ради Наталя Турецька), якому згадані заклади мали би передати майно, обладнання та переоформити права землекористування.
Як розповідала завуч санаторію Ольга Гнатишин у 2019 році, працівники санаторію, які мали бути звільнені, змусили гендиректорку Надію Лужну провести збори і сказати, що буде далі.
– Вона нас заспокоїла, сказала, що реєструємось на біржі, а потім нас візьмуть на роботу в новостворений підрозділ, а може, хтось піде на навчання та курси, – казала Ольга Гнатишин.
Працівники звинуватили гендиректорку закладу в тому, що вона довела до такої ситуації. Адже у 2017 році вона внутрішнім наказом ліквідувала школу І-ІІ ступенів, яка діяла на території санаторію і в якій мали можливість вчитися діти зі всієї області, котрі приїжджали на лікування.
– Ми сварилися, але школу закрили і штат скоротили, а також і кількість дітей – від 100 до 50 чоловік. Це вже був початок закриття закладу взагалі, бо якби не закрили школу, то не було б можливості закрити весь цей заклад. А нема школи, батьки перестали відправляти дітей у санаторій, бо пропускати три тижні уроків – це забагато. Відповідно у навчальний час у нас дітей було мало, а під час канікул їх знову купа, – розповіла вихователька Наталія Пришляк.
– У цій школі, яку закрили, я була завідувачем із навчальної роботи. Тоді я казала, якщо не буде школи, то закриється і санаторій, бо до нас діти приходять не лише лікуватися, а й навчатися. Тоді гендиректорка сказала, що в Тернополі її страшать і вона мусить це зробити. Наслідок не забарився – у санаторій перестали поступати діти, – продовжила пані Гнатишин.
«Санаторій нічого не робив, його там просто не було»
Тодішній директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Володимир Богайчук заявляв, що цей заклад не виконує функцію санаторію, тому його вирішили перепрофілювати: «Там нема санаторію, ніхто туди не хоче їхати. Їх треба було закрити ще 10 років тому. Люди, нічого не роблять, просто собі ходять на роботу й отримують зарплату. Їх доля вже мала бути давно вирішена. Заклад перепрофілюємо, ті, що треба, залишаться, пенсіонери та інші – ні… Робимо заклад, який реально буде виконувати свою функцію, бо санаторій нічого не робив, його там просто не було. Ми подавали на його закриття останні 5 років, але депутати не голосували, а вже коли пройшла реорганізація, то вони підтримали».
Заклад знаходився у структурі охорони здоров’я, і у зв’язку з тим, що не було фінансування і не виконувалась його функція, його просто вирішили закрити. А на тому місці зробити структуру соціального захисту – відділення обласного центру комплексної реабілітації, яке би працювало за його умовами й вимогами.
Проситимуть Головка дати ще один шанс
З того часу пройшло два роки. Знову поспілкувавшись з Ольгою Гнатишин, журналістам нашої редакції вдалося з’ясувати досить цікаву інформацію.
– Санаторію ніхто не закривав. У ньому працюють шестеро людей. Вони й зарплату отримують. У 2019 році сесійно вирішили ліквідувати санаторій. Це рішення ми оскаржили. Оскаржили те, що обласна рада незаконно ухвалила рішення про ліквідацію, оскільки на сесії йшла мова про реорганізацію. Працівників тоді звільнили, а ми боролися за поновлення на роботі. На жаль, у Тернополі програли суд, а у Львові 11 березня 2021 року виграли апеляцію. Суд вирішив призупинити ліквідацію. А тепер обласна рада подала касацію до Києва у Верховний суд, щоби визнати рішення Львівського апеляційного суду нечинним. Тобто щоби продовжити ліквідацію і щоби рішення цього суду не брати до уваги. Словом, на сьогодні нас не ліквідували. Наталя Турецька тут за два роки нічого не відкрила, напевно, мала свої погляди на це. Вже минуло 1,5 місяця, і ми чекаємо рішення Верховного суду. Але справа в тому, що рішення Львівського апеляційного суду в дії і на даний момент наші справи розглядаються у Бережанському суді – про поновлення на роботі та незаконне звільнення працівників, – розповіла теперішню ситуацію Ольга Гнатишин.
Жінка зазначила, що ті працівники, які ще залишилися, і раніше звільнені хочуть потрапити на прийом до нинішнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка і проситимуть його дати закладу ще один шанс. Нехай це навіть буде не санаторій, каже пані Гнатишин, а реабілітаційний центр, оскільки на Бережанщині багато дітей-інвалідів понад 170. Але тут уже виникає питання власності й підпорядкування, адже якщо говорити про суто бережанських дітей, то ініціатива має йти насамперед від керівництва громад. І не факт, що воно готове взяти санаторій собі на баланс та фінансувати. Адже ми пам’ятаємо, який скандал був довкола фінансування геріатричного відділення в Саранчуках, який обслуговував мешканців Бережанського району, а коли постало питання про фінансування його новоутвореними громадами, то не всі бажали це робити…
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Бережанський санаторій, Богайчук, закриття обласного дитячого санаторію, Ольга Гнатишин
51235