Голова депутатської фракції ВО «Батьківщина» у Кременецькій міській раді Зоя Карп’юк звернулася до міського голови Андрія Смаглюка, щоби той ініціював перейменування двох кременецьких вулиць Акімова та Ватутіна.
– Пане голово! Звертаю Вашу увагу на необхідність перейменування вулиць у місті Кременець – у рамках Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Особливу увагу мешканці Кременця акцентують на перейменуванні двох вулиць: вул. Акімова та вул. Ватутіна, – зазначила Зоя Карп’юк.
Особливо увагу слід звернути на україноненависника Миколу Ватутіна. У жовтні 2015 року Український інститут національної пам’яті оприлюднив на своєму вебсайті список осіб, які підпадають під декомунізацію», і у нього Ватутін не потрапив, однак його біографія говорить про те, що він вороже ставився до всього українського. Так, на початку 1920-их років брав участь у встановленні радянської окупації на території України. Після вступу у 1920 році добровольцем до лав Червоної Армії, у вересні 1920 року брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Революційної повстанської армії України Нестора Махна в районі українських міст Луганська і Старобільська. В 1920-21 роках, будучи курсантом полтавської піхотної школи, брав участь у боях проти загонів українських повстанців на Полтавщині, зокрема брав активну участь у війні проти армії УНР та повстанців Холодного Яру. У 1930-1940-х роках, будучи генералом Червоної Армії, брав участь у боротьбі ЧА проти Української Повстанської Армії.
З метою вивчення питання про перейменування вулиць депутатка запропонувала створити відповідну комісію, яка систематизує громадську думку про те, як варто ці вулиці у Кременці назвати, в честь яких видатних людей, пам’ятних подій чи історично сформованих традицій.
– Впевнена, що в умовах посилення військової агресії з боку Російської Федерації особливо важливо згадати нашу рідну, українську історію та увічнити імена видатних українських діячів, – підсумувала Зоя Карп’юк.
Джерело: Тижневик "Номер один"
20600 