Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Інни Г. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2024 року.
Як встановлено судом, у липні 2023 року до викладачки одного з вишів м. Тернополя Інни Г. звернулось двоє абітурієнтів. Так, Олексій К. вирішив отримати другу вищу освіту та планував вступити на денну форму навчання університету, де вона викладала, тому звернулись до неї за консультацією. 8 червня 2023 року під час їхньої зустрічі Інна Г. запропонувала за 3 тис. доларів США посприяти у вступі. Олексій К. погодився, але згодом усвідомив, що ця пропозиція незаконна, і з метою викриття злочинної діяльності викладачки звернувся до правоохоронних органів.
3 липня 2023 року під час особистої зустрічі у навчальному корпусі вишу Олексій К. під контролем правоохоронних органів передав Інні Г. свої документи, необхідні для вступу на 1-ий курс денної форми навчання. При цьому доцентка наголосила абітурієнту, що повідомить, яку суму коштів і на яку банківську картку їх потрібно буде переказати.
Того ж дня, приблизно о 17 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення Інна Г. зателефонувала до Олексія К. і наказала переказати частину оплати за вступ та здачу іспитів – 11 тис. грн – на її картковий рахунок. По завершенню розмову через месенджер Viber вона надіслала номер карткового рахунку. Годину потому Олексій К. під контролем правоохоронних органів у торговельному центрі “Новус” через банківський термінал переказав Інні Г. вказану суму.
Тим часом, Андрій П. хотів вступити на денну форму навчання одного з коледжів м. Тернополя. Щоб взнати порядок вступу 21 липня 2023 року він приїхав до одного з університетів, у холі вишу познайомився з Інною Г. і під час розмови вони обмінялись номерами телефонів. Уранці наступного дня Андрій П. знову зустрівся з викладачкою і та розповіла, що вартість навчання за рік на платній формі навчання в коледжі становила 20 тис. грн. І запропонувала за 42 тис. грн посприяти йому під час вступу. Абітурієнт погодився, але згодом усвідомив незаконність дій Інни Г. і звернувся до правоохоронних органів.
Увечері, 24 липня 2023 року, на майданчику ресторану “Ковчег” м. Тернополя Андрій П. під контролем правоохоронних органів передав Інні Г. 42 тис. грн неправомірної вигоди, після чого викладачку було затримано.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2024 року Інну Г. визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України (одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також у пропозиції здійснити вплив за надання такої вигоди), та призначено покарання у виді 2-ох років позбавлення волі. Відповідно до вимог статей 96-1, 96-2 КК України, до обвинуваченої застосовано спеціальну конфіскацію та вилучено у дохід держави перераховані Олексієм К. кошти.
До відома: санкція ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді: штрафу – від 2-ох тисяч до 5 тисяч 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 2-ох до 5 років.
Уважаючи призначене покарання занадто суворим, захисник подав апеляційну скаргу і просив призначити Інні Г. покарання у виді штрафу в розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 85 тис. грн. Обґрунтовуючи свою вимогу, зазначив, що ще на стадії досудового розслідування його підзахисна повністю визнала свою вину і щиро розкаялась, усвідомивши суспільну небезпеку своїх протиправних дій. Проте суд першої інстанції належно не обґрунтував, чому обвинувачена не зможе виправитися без ізоляції від суспільства. Також суд не врахував, що Інна Г. обвинувачувалась у нетяжких злочинах і до цієї категорії кримінальних правопорушень застосовувати статті 69, 75 КК України заборонено.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, погодилась із доводами сторони захисту.
Насамперед колегії суддів урахувала, що обвинувачена скоїла нетяжкий злочин (відповідно до класифікації ст. 12 КК України), самостійно виховувала неповнолітню дитину і була єдиним годувальником в сім’ї, повністю визнала свою провину і розкаялась у вчиненому, вперше притягувалась до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризувалась позитивно.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі “Скополла проти Італії” від 17 вересня 2009 року Суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець уважав пропорційним.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Інни Г. задовольнила. Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2024 року у частині призначеного покарання змінила та призначила їй покарання у виді штрафу в розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 85 тис. грн. В решті вирок залишила без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
4687