З нагоди молитовної ініціативи неперервної молитви за українських воїнів, членів їхніх родин, полеглих воїнів та перемогу у війні, яка 22 січня з благословення архиєпископа і митрополита Василія Семенюка стартувала у Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, на парафіях, які здійснюють молитовне чування, перебуватиме реліквія «Частичка Чесного Животворящого Хреста Господнього». Кожен охочий зможе поклонитися до святої реліквії хреста, на якому розіп’яли нашого Божественного Спасителя.
Реліквія, яку архиєпархія отримала з Рима (Італія) у супроводі документу про її автентичність, з благословення архиєпископа і митрополита Василія виставляється для привселюдного почитання в храмі, де відбувається молитовне чування у форматі безперервної молитви та перебуватиме впродовж усього дня. У 20.00, по завершенні молитви в храмі, вона передається на наступну парафію, яка переймає молитовну естафету згідно з усталеним графіком.
26 січня молитовну ініціативу неперервної молитви за Україну та військо прийняв храм УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці м. Тернополя, що по вул. Князя Острозького. Храм відчинено впродовж світлої пори доби. Ведеться онлайн трансляція Богослужінь. Запрошуємо вірних долучатися до молитви.
До слова, у християнській традиції Хрест Господній – це знамено перемоги. Святий імператор Константин Великий перед битвою зі своїм суперником Максенцієм, правителем Італії, мав видіння Хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воїнам нанести монограми Христа на щити і здобувши перемогу, незабаром своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства у всій Римській імперії.
Рівноапостольний імператор Костянтин, щоб відшукати Хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос, направив до Єрусалиму свою матір, благочестиву царицю Олену, забезпечивши її посланням до Патріарха Єрусалимського Макарія. Свята цариця Олена, яка до цього часу була вже в похилому віці, з наснагою взялася за виконання доручення. В Єрусалимі їй вказали на одного єврея, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Це капище зруйнували, звершили молитву, почали копати землю. Незабаром були виявлені Гріб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом, і чотири цвяхи, що пронизали тіло Ісуса Христа.
Для того, щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розпʼятий Спаситель, по черзі поклали хрести на небіжчика. Згідно з переказами, коли був покладений Хрест Господній, мрець ожив і побачивши воскреслого, всі зраділи, що знайдено Животворящий Хрест. Ця урочиста подія відбулася в 326 році. В Константинополя свята Олена привезла с собою частину Животворящого древа і цвяхи. З тих пір частини Животворящого хреста Господнього зберігаються в храмах по всьому світу.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: Животворящий Хрест
2216