Усі п’ять капеланів спочатку вирушили до одного з підрозділів ТРО, що на Полтавщині. Далі священнослужителі попрямували на Харківщину до батальйону, який потребував духовників і очікували на них, тому що вже давненько не було можливості брати участь у Святій Літургії та сповідатися. Вже наступного дня частина капеланів залишилася працювати в даному підрозділі, а о. Євген Флиста з о. Євгеном Зарудним і о. Андрій Чернецький вирушили в сторону Донеччини, де, вивчивши територію бойових дій, змогли добратися до окремих підрозділів, до яких капелани ще не мали можливості доїхати. Таким чином отці змогли побувати в Бахмуті та трохи далі в сторону Луганщини. Там змогли і переночувати і провести спільні молитви з військовими 2-х окремих підрозділів.
Наступним напрямком капеланів була знову Харківщина, потім Дніпропетровщина і аж до Запорізької області. Добралися до окремих підрозділів, котрі також попередньо запрошували і не один день на капеланів чекали. Опісля, усі п’ять капеланів знову зустрілися, обговорили подальші маршрути та, розділившись, вирушили на подальше служіння двома напрямками, а саме: на Кропивницький і на Полтавський. Вже за 2 дні разом зустрілись у Тернополі, де спільно подякували Господу Богу за можливість послужити військовослужбовцям.
Впродовж даного відрядження у зону бойових дій священики-капелани спільно з військовими молилися, сповідали, служили Літургії, роздали військовим і потребуючим жителям більше 12 тон пасок, яєць, ковбас і різних м’ясних виробів, солодощів, одягу і ін. Дуже багато посилок передали від рідних військових.
«Основною метою капеланів було: запевнити наших захисників, що за них моляться усі, – розповідає о. Євген Флиста. – Дати усім розуміння того, що Господь є нашим життя і сам подолав смерть. Лиш у Господі є життя і перемога! Надати морально-психологічну підтримку та духовний провід військовослужбовцям. Інколи варто ступити на землю, де присутні страх, розпач і смерть, щоб почати цінувати життя, дане Богом кожній людині! Ці істини розуміє той, хто зумів вибратись з-під завалів будівель, кого не зачіпив снаряд, що, прилетівши за 5 метрів, загорівся і не розірвався. Мета капелана – це бути поруч! З Богом все перейдемо і дійдемо до перемоги!»
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: капелян, Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ
5941