29 квітня Великогаївську громаду знову огорнули хмари болю, плачу та голосінь. У вічні обійми земля приймала загиблого на війні Воїна-Героя Петра Антонюка.
Жителі прощалися, плакали діти, над труною голосила мати.
Кортеж «на щиті» зустріли у кожному селі: на колінах, зі сльозами та болем у серці. Священники молилися за душу загиблого воїна Петра, діти та дорослі встеляли дорогу квітами.
У рідному селі Скоморохи цілим селом зустрічали Героя. Дорога до храму стала останньою земною дорогою, встеленою не лише пелюстками квітів, а й невимовним сумом та глибокою вдячністю. Кожен крок процесії відгукувався болем у серцях односельчан, які прийшли віддати останню шану своєму захиснику.
Чин похорону очолив отець-декан Михайло Піняга у співслужінні пароха храму о. Андрія Козяра. У молінні взяли участь отці УПЦ села Остальці, Сущин, де проживав загиблий воїн.
Своїми сльозами встелила дорогу батькові донька Тетяна. Жінка гірко плакала та шепотіла над труною.
Прощання відбулося у храмі Пресвятої Трійці с. Скоморохи.
Поховали Петра Антонюка на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями під супровід духового оркестру «Воля» м. Тернопіль.
Воїн Петро не був людиною без страху, але він був людиною, яка цей страх перемогла. У найтемніші часи, коли інші могли завагатися, він обрав шлях боротьби у лавах «Правого сектору». Петро Антонюк пішов у вічність як Герой. Наша справа — пам’ятати, за що він боровся, і берегти ту доброту, яку він випромінював за життя, – йдеться в повідмоленні Великогаївської сільської ради.
Співчуття рідним та близьким! Світла пам’ять Герою! Слава Україні!
До теми: “На фронті загинув мешканець Кременця, відомий своєю роботою з дітьми”
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
6103